17 січня
«Поттеріана» впевнено крокує планетою, захоплюючи все більше й більше людей. Створюються фан-клуби, а книгами про юного чарівника зачитуються і дорослі, й діти. Мій молодший брат не став винятком. Попередні захоплення футболом та комп’ютерними іграми — в минулому. Тепер він уявляє себе Гаррі Поттером: «літає» кімнатами, вигукуючи: «Імперіус! Тепер ти повинна зробити мені бутерброд!». Колишній лицарський меч — тепер чарівна паличка, а замість футболу — квіддич. Я ставлюся до цього з розумінням, адже сама, будучи вже на третьому курсі, перечитала всі книги, випадково розгорнувши першу, а потім — гарячково шукаючи наступні. Цього року я писала курсову роботу, використовуючи «Гаррі Поттера» як основу для неї. Що ж, правила, види та функції видавничої справи легко поєднувалися з діалогами улюблених героїв. До речі, ніхто не дивувався: «Дитячі книжки! На четвертому курсі!..»
І взагалі, навіть серед моїх ровесників нині зізнаватися в любові до «Гаррі Поттера» — модно!
