Різдвяним ранком у Дніпропетровську на дзвіниці Свято-Преображенського собору зазвучав найбільший у місті дзвін — вагою в дві тонни. Потужний звук благовісту відтепер лунатиме 12 разів на рік — на найважливіші православні свята. Сторіччя тому Свято-Преображенський собор був головним храмом великої єпархії та мав на своїй дзвіниці одинадцять дзвонів, за якими звіряли час не лише мешканці центру міста, але і його околиць. З цієї причини за радянської влади дзвони конфіскували, замінивши їх потужним гудком головної кузні пролетарських кадрів — металургійного заводу ім. Петровського. Пізніше безбожна влада відкрила у Свято-Преображенському соборі музей атеїзму, а під величезною банею підвісили маятник Фуко. Повернути храм віруючим вдалося лише десятиріччя потому — після оголошення незалежності України.
«Важко довелося відроджувати храм, — розповідає його настоятель отець Ярослав. — Довго відмолювали спаплюжене місце Господнє. Повернути колишню велич допомогли добрі люди, істинні християни. Але найбільша потреба у нас була — відновити дзвіницю, адже церковні дзвони дуже дорого коштують». За 15 років після повернення храму вдалося відновити дев’ять дзвонів — вагою від сорока кілограмів до півтори тонни. Тепер встановили двотонний дзвін, відлитий на спеціальному дзвоновому заводі в російському Воронежі. На ньому вибито чотири фігури: святителя Миколая, Преображення Господнє, великомучениці Катерини та Спаса Воскресіння. Залишилося відновити ще один дзвін — найбільший, вагою шість тонн. Однак із ним доведеться зачекати — як каже настоятель храму, попит на дзвони зростає, і на заводі утворилася велика черга. Дзвонар Свято-Преображенського собору Микола Сичов вважає, що дзвін нового благовісту покращує міську ауру, робить її чистішою і добрішою. Послухати звук відродженого дзвону на Різдво Христове зібралися тисячі дніпропетровців.
