Обсяг кредитів, наданих членам кредитних спілок до 1 жовтня 2007 року, перевищив 4,3 мільярда гривень, що на 68,3% більше, ніж на початку року. При цьому, як повідомив директор департаменту нагляду за кредитними установами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Андрій Оленчик, активи кредитних спілок зросли до 5,09 мільярда гривень, що на 75,2% більше, ніж на аналогічну дату 2006 року. Майже на 30% збільшилася й кількість членів цих спілок. До цього руху вже приєдналося 2,2 мільйона чоловік, а їхні внески на депозитні рахунки вже становлять понад 3,3 мільярда гривень.
За словами Оленчика, у 2007 році продовжилася тенденція до розвитку ринку, що спостерігається протягом останніх трьох-чотирьох років (активи спілок зросли в дев’ять разів, кількість їхніх членів — у чотири рази, сума кредитів і депозитів — у 10 разів, капітал — у вісім разів, резервний капітал — у 14 разів). Як зазначає Оленчик, при цьому кредитні спілки освоювали ринок переважно за рахунок розвитку філіальної мережі, а не створення нових компаній...
Експерт спрогнозував, що така тенденція збережеться й у 2008 році. Однак у зв’язку з жорсткістю конкуренції з боку банків і фінансових компаній, особливо на ринках споживчого кредитування, наступного року кредитні спілки активніше виходитимуть на ринок іпотечного кредитування, бізнес-кредитування, а також нарощуватимуть свою присутність на селі. «Зараз ресурсна база кредитних спілок формується за рахунок коротких вкладів... Необхідна консолідація й оптимізація ринкової позиції. Під знаком вирішення саме цих проблем і пройде наступний рік», — вважає Оленчик.
Із цією тезою погоджується і голова ради Національної асоціації кредитних союзів України Павло Бурлай, прогнозуючи «глобальні зміни» на ринку. «2008 рік буде роком глобальних змін у кредитній кооперації. Ці зміни нас змушує робити сьогодення, а саме — максимально жорстка конкуренція з боку банків, зокрема іноземних, також вимоги держави та клієнтів... Зокрема, наступного року планується глобальне навчання персоналу кредитних спілок, тому що необхідне зростання рівня професійності», — зазначає Бурлай.
А от Президент НАКСУ Петро Козинець, схоже, більше переймається необхідністю шукати й знаходити «довгі» гроші... «Для того, щоб кредитувати житло та інші серйозні речі, потрібен дешевший фінансовий ресурс і більш «довгі» гроші. Тому ми сподіваємося на нашу спілку як на механізм залучення дешевших фінансових ресурсів заради виходу на нові ринки кредитування. Але це не означає, що ми відмовлятимемося від споживчого кредитування...», — пояснює Козинець.
Першим кроком до реалізації зазначених цілей стане Програма компенсації втрат вкладників, що припускає створення стабілізаційного фонду в розмірі 6,325 мільйона гривень. Її реалізацію Національна асоціація кредитних союзів України розпочинає з початку 2008 року.
Як відзначив Козинець, програма реалізується як пілотний проект до створення в Україні надійної системи гарантування вкладів членів кредитних спілок. Зрозуміло, її метою є недопущення втрат вкладників тих кредитних спілок — членів НАКСУ, які виявлять бажання взяти в ній участь, а також підвищення їхньої конкурентоспроможності у протистоянні з банківським сектором, де вже не перший рік така система діє.
Віце-президент НАКСУ Людмила Кравченко у свою чергу повідомила, що, окрім стабілізаційного фонду, програма припускає формування ще й спеціалізованого фінансового фонду. Кредитні союзи, що стануть учасниками цих двох фондів, зможуть одержувати фінансову підтримку від кожного з них.
Кошти стабілізаційного фонду використовуватимуться винятково для компенсації можливих втрат вкладників кредитної спілки, а розмір компенсації дорівнюватиме сумі усіх внесків вкладника, але становитиме не більш ніж 25 тисяч гривень (зауважимо, що сьогодні в Україні діє фонд гарантування внесків фізичних осіб у банківську сферу, максимальний розмір компенсації якого становить 50 тисяч гривень на внесок в одному банку).
І все ж функціонери кредитних спілок досить оптимістично налаштованi щодо своєї конкуренції з банками. Вони переконують у тому, що попри негативну інформацію, яка часом з’являється в ЗМІ, щодо їхньої діяльності, вони, на відміну від банків, надають абсолютно правдиву інформацію щодо умов кредитування. І нагадують, що, на жаль, рекламні цифри банків досить часто не відповідають дійсності. Держфінпослуг обіцяє цього року заглибитися в цю проблему...
