Закінчилося дачне життя на свіжому повітрі, ми дедалі менше буваємо за містом. А що нас чекає в місті? Океан пилу! За добу городянин «пропускає» через свої легені до 6 млрд. пилинок. Пил довкола нас усюди, він являє серйозну небезпеку для здоров’я. Адже якщо довго перебувати в запилюжених місцях, можна досить тяжко захворіти. Наприклад, туберкульозна паличка в пилу може зберігати живучість до декількох років. Дифтерійна теж вельми стійка.
У будинку пилу набагато більше, ніж на вулиці. Навіть у нежилій квартирі. Ви, ймовірно, не раз дивувалися, коли після довгої відсутності виявляли в закритих кімнатах чималий шар пилу на речах. Так от, у трикімнатній квартирі за рік утворюється до 40 кг пилу. Домашній пил алергенний. Адже в ньому, крім того, що прилітає з вулиці, містяться частинки тканини, одягу, шкіри й волосся людини, шерсті тварин, кухонна кіптява й частинки тютюнового диму. Додайте сюди хімічні речовини пральних порошків та іншої побутової хімії, упаковки якої зазвичай зберігаються в квартирах нещільно закритими, пише vmdaily.ru. А ще домашній пил населений кліщами, мікроскопічними грибами й спорами плісняви, бактеріями, дріжджами. Уся ця флора-фауна здатна енергійно й навіть агресивно провокувати тяжкі захворювання — бронхіальну астму, атопічний дерматит, алергійну нежить, а також кон’юнктивіт і блефарит. На такі захворювання страждають до 25% городян. На думку біологів, алергія на домашній пил — доля жителів великих міст, свого роду розплата за комфорт. Найбільше страждають маленькі діти: основна частина пилу зосереджена на висоті до метра, й вони «заковтують» набагато більші дози порівняно з дорослими. Найтяжче реагують часто хворіючі й тому ослаблені діти, вагітні жінки та матусі, що годують груддю. Головним провокатором алергійних негараздів вважаються кліщі домашнього пилу. Реакцію викликають не стільки самі кліщі, скільки продукти їхньої життєдіяльності. Дрібні частинки (фекальні кульки) легко підіймаються в повітря, а потім осідають на слизовій оболонці дихальних шляхів, очей. Швидко розчиняючись, вони проникають у кров — і ось уже «ввімкнено» механізм алергійної реакції.
Декілька конкретних порад.
Улюблене місце проживання кліщів — постіль. Тут їм тепло, волого й ситно. Тобто є все, що треба для розмноження. Тому постільну білизну та покривала треба частіше витрушувати, чистити й провітрювати.
Відмовтеся від пір’яних подушок, замінивши їх подушками зі спеціальним наповнювачем. Пір’я — дуже зручний притулок для кліщів. Саме з пір’ям птахів вони потрапляють до наших помешкань. Кліщі з задоволенням заселяють килими, паласи, м’які меблі, важкі штори.
Зведіть до мінімуму кількість м’яких меблів, килимів тощо. А ті, що залишилися, регулярно чистіть у вологий спосіб. До речі, лінолеум і дерево найбільш гігієнічні, з них легше знімати пил вологою ганчіркою.
Дуже привабливими для міні-монстрів є м’які дитячі іграшки з ворсом. Там вони почуваються так само комфортно, як вовки в рідному лісі. Убезпечте дітей від алергійних захворювань, намагайтеся купувати їм гладкі іграшки.
Для зберігання одягу й інших речей використовуйте закриті шафи й полиці. Час від часу їх треба обов’язково протирати й провітрювати.
У засклених шафах й полицях бажано тримати й книжки. Вони накопичують багато пилу й не менш інтенсивно віддають його в повітря, причому з домішками типографської фарби.
З полірованої поверхні меблів витирайте пил не вологою ганчіркою, а сухою шерстяною, ще краще — м’якою фланеллю.
Змивати пил з батарей центрального опалювання гігієністи радять струменем гарячої води з чайника, підставивши під них тазок.
Пилосос зручний для прибирання і є практично в кожному домі. Однак, як стверджують американські вчені, звичайний пилосос викидає назовні майже третину всього поглинутого пилу. Лише прилади із замкненим контуром не забруднюють повітря. Тож кращого за вологе прибирання й провітрювання поки нічого не вигадано.
