Колумбія визнала Голодомор в Україні актом геноциду
Посольство України в Перу за сумісництвом у Колумбії отримало підписану і відповідним чином зареєстровану копію резолюції палати представників конгресу Колумбії, якою країна визнала Голодомор в Україні актом геноциду українського народу. Як повідомляє прес-служба Міністерства закордонних справ України, копія резолюції була отримана посольством у п’ятницю 21 грудня. Нижня палата парламенту Колумбії засудила геноцид, жертвами якого стали сім мільйонів українців, а також прояви тоталітаризму й злочину проти людства у всіх формах. У резолюції зазначається, що Голодомор в Україні 1932—1933 років був наслідком політики терору, який проводився тоталітарною державою. Палата представників постановила передати затверджену резолюцію тимчасовому повіреному в справах України в Перу Олексію Ляшенку для її подальшої передачі Президенту України Віктору Ющенку і в його особі — всьому українському народу. Таким чином, Колумбія стала четвертою після Перу, Парагваю та Еквадору країною Латинської Америки, парламент якої визнав Голодомор в Україні актом геноциду українського народу.
Карімов залишиться президентом
Очевидно, перемогу на минулих у неділю виборах отримає діючий лідер республіки 69-річний Іслам Карімов, який керує країною з 1989 року. Так вважає більшість оглядачів. Із моменту перетворення Узбекистану в незалежну країну, він вже відпрацював два семирічні терміни, однак балотувався знову, викликавши критику з боку Заходу. Про порушення свободи слова в Узбекистані вже заявило багато правозахисних організацій.
Спостерігачі від ОБСЄ /БДІПЧ, які в невеликій кількості були присутні в Узбекистані, зазначають, що вибори були проведені в умовах тотального політичного контролю з боку влади, що не залишає ніяких шансів для діяльності реальної опозиції. Тим часом, місія спостерігачів від СНД визнала вибори президента Узбекистану вільними, відкритими та транспарентними.
Непал стане федеративною республікою
Лідери провідних непальських партій домовилися скасувати в країні монархію рішенням парламенту, після чого конституційні збори повинні будуть затвердити це рішення, повідомив генеральний секретар партії «Непальський конгрес» Бімалендра Нідхі. Відповідна домовленість міститься в угоді, що складається з 22 пунктів, між Комуністичною партією Непалу (маоістів) і шістьма найбільшими непальськими партіями, підписаній у неділю ввечері. Маоісти, які склали рік тому зброю, у вересні вийшли з коаліційного уряду й упродовж понад три місяці бойкотували процес політичного врегулювання в країні. Вони домоглися повторного перенесення дати намічених на 22 листопада виборів у конституційні збори, які повинні були вирішити долю монархії і написати нову конституцію. Вимоги вчорашніх бунтівників включали невідкладне проголошення Непалу республікою й проведення виборів на повністю пропорційній основі. Компроміс також відкриває дорогу до проведення виборів у конституційні збори в квітні на змішаній основі. Непальські політики вирішили, що 335 представників у 601-місцеві конституційні збори будуть обрані на основі пропорційної системи, 240 — прямо, тоді як ще 26 депутатів призначить прем’єр-міністр.
Південнокорейський президент приміряє нову роль
Лі Мен Бак, який переміг на президентських виборах у Південній Кореї, має намір досить серйозно скоректувати зовнішню політику Сеула, що неминуче вплине на розстановку сил у регіоні. В ході телефонної розмови з прем’єр-міністром Японії Фукуда Ясуо Лі підкреслив, що після свого вступу на посаду він має намір «якнайактивніше співпрацювати з Японією з тим, щоб примусити КНДР відмовитися від ядерної зброї». Крім того, Лі Мін Бак запропонував відновити політику «шатлової дипломатії» між Сеулом і Токіо, щоб підвищити взаєморозуміння й координацію зусиль двох країн. На думку впливової південнокорейської газети «Чосон Ільбо», ця заява Лі означає, що Південна Корея відновить роботу трьохстороннього альянсу між Вашингтоном, Сеулом і Токіо. Адже раніше було також очевидним те, що Південна Корея на шестисторонніх переговорах часто виступала з позицій, які були ближчими Північній Кореї, ніж Японії. На думку південнокорейських фахівців, це аж ніяк не означає і цілковитої відмови від колишньої політики Но Му Хена і повернення до схеми періоду Холодної війни, коли в регіоні трикутнику Вашингтон—Токіо—Сеул протистояв аналогічний союз Москва—Пекін—Пхеньян.
