«Тигр Залізного моря» — роман, створений легендарним актором у співавторстві з його другом, знаменитим художником Дональдом Кеммеллом. «Тигр» писався наприкінці 70 х, післятого, як Брандо знявся в «Хрещеному батьку» й «Останньому танго в Парижі», а Кеммелл на деякий час подолав маніакально-депресивний синдром і одружився з юною красунею Чайною Конг — дочкою давньої коханки Брандо.
«Тигр Залізного моря» задумувався як сценарій. У 1979 році Марлон Брандо помирився зі старим другом Дональдом Кеммеллом (Кеммелл мав необережність закохатися в неповнолітню дочку подруги Брандо) й запропонував йому разом розробити ідею фільму, пишуть іzvestia.ru. Актор хотів зняти картину про американця шотландського походження, який приєднується до піратів на чолі з несамовитою, безжалісною та прекрасною китаянкою. Він шукав людину, яка не тільки допомогла б йому втілити ідею в сценарій, але й сценарій у фільм. Причому картина відразу задумувалася як незалежний проект, а не традиційний «голівудський компроміс».
З одного боку, сюжет майбутньої картини — розхожий і застарілий. Дія відбувається наприкінці 20-х. Капітан Долтрі на ім’я Анатоль (названий так на честь письменника Анатоля Франса) сидить у в’язниці (привіт графу Монте-Крісто). Вийшовши на волю, він замислює нову авантюру, мета якої — пограбувати корабель, завантажений сріблом. Після карколомних пригод піратське судно, яке Долтрі погодився очолити, захоплює потрібний корабель, але виявляється, що той везе набагато більш цінний вантаж, а срібло служить лише прикриттям...
Стежити за пригодами старіючого, але все ще хвацького морського вовка було б досить нудно, якби не одна істотна обставина. Складно сказати, чи бачив Брандо себе в головній ролі, але в тому, що герой списаний з нього, сумнівів не виникає. Роман читається як історія, розказана Марлоном Брандо про самого себе.
Долтрі трохи більше ніж півстоліття — самому Брандо в 1979 р. виповнилося якраз 50. Капітан високий, статний, світловолосий і дуже велелюбний. Як і Брандо, він радіолюбитель. Крім того, він має ще одну пристрасть, яку відзначали всі, хто добре знав Брандо — він мав особливе вподобання до азіаток і жінок змішаної крові. До речі, це стало однією з причин, з якої актор придбав атол Тетіароа в Тихому океані після зйомок на Таїті картини «Заколот на «Баунті». Там вони з Кеммеллом і писали «Тигра».
Кеммелл провів розшуки в бібліотеці Каліфорнійського університету та знайшов справжню жінку-пірата, яка стала прототипом чарівної мадам Лай. Брандо та Кеммелл вирушили до Гонконгу вивчати конструкції суден, і Кеммелл намалював шхуну Долтрі «Морський флюгер». Так тривало доти, поки Брандо не заявив, що більше не хоче працювати над проектом — ні у вигляді фільму, ні у вигляді книги. Оскільки авторські права належали саме йому, то книжка побачила світ лише в 2005 році, після смерті Брандо. Кеммелла до того моменту також вже не було в живих: він вистрілив собі в голову на очах у дружини 24 квітня 1996 року.
