Стопудово тепер можна бути впевненим в одному: ковзанки в нашій країні матимуть зразковий порядок. Бо ж раптом новопризначена Юлія Тимошенко зі своїм урядом згадає минулі часи і знову захоче провести засідання Кабміну, катаючись на ковзанах. Правда, проблема не тільки в тому, чи всі урядовці зможуть зробити «ластівку», а ще й у тому — що за питання при цьому поставлять у порядок денний свого засідання.
Уже неодноразово відзначалося, що Юлія Тимошенко на своїй «політичній ковзанці» щиро прагне виконати якнайскладніші вихиляси з фігурного катання. Іншими словами, вона щиро мріє увійти в історію видатною політичною діячкою, такою собі українською Маргарет Тетчер, яка б провела в країні справжні реформи і привела її до процвітання. Схоже, вона настільки переконана у цьому своєму призначенні, що готова не лише на піруети, а ще й перти напролом, наче хокейний нападник до воріт суперника. Минуле її керування урядом продемонструвало, що пані Юлія на всі виклики часу готова давати негайні відповіді. Рішучість їхня захоплювала, але адекватність викликала сумніви. Наприклад, прагнення знизити ціни на молоко і м’ясо з допомогою наглядачів від уряду, якi на базарі мали контролювати ситуацію. Годі казати, що ціни не впали, але якісні продукти зникли.
Та припустимо — то була окрема помилка, Тимошенко її усвідомила і більше не піде таким шляхом. Припустимо, її передвиборча програма «Український прорив» — не чергова локшина на вуха виборцю, а серйозна реформаторська програма, яку новопризначена глава уряду дійсно прагнутиме втілити в життя. Які в неї для цього ресурси?
Взагалі кумедна ситуація вийшла із призначенням нового прем’єр-міністра. Коли Тимошенко була впевнена, що її призначать — її прокотили. Іди тепер розбери — чи то «Рада» підвела сама по собі, чи то опоненти хакерську атаку організували, чи то хтось із членів «помаранчевої» коаліції схитрував таким чином. А у вівторок, коли її промова забриніла, як президентська передвиборча і містила «мочилово» своїх «біло-голубих» опонентів, і давала зрозуміти, що БЮТ знову готовий до опозиції то «жінку з косою» взяли і призначили. Себто коаліція в неї хитка, непевна, така, що протікає крізь пальці, мов пісок. Розраховувати на постійну підтримку необхідних для реформування країни законопроектів не доводиться.
Але справа не лише в такій манюсінькій перевазі. Зрештою, історія демонструвала неодноразово: невелика, але ідейно переконана і добре організована група людей може творити дива. Та коли сказати, що ЮБТ і НУ-НС ідейно споріднена і переконана сила, то читачі, певно, будуть довго сміятися. В цій силі осіб, яких влаштовує нинішня ситуація в країні, не менше, ніж в їхніх опонентів. Тому реальні реформи їм потрібні, як собаці п’ята нога. І коли реально починати справжню, приміром, судову реформу, то всі ті, хто «кришують» рейдерство у всіх політичних силах, у тому числі і в «помаранчевій» коаліції — приховано або відкрито повстануть проти цього. Як цьому протистояти? Це, либонь, складніше, ніж зробити потрійний стрибок на ковзанці.
