Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коні не винні. Винних шукають

8 грудня, 2007 - 00:00

Безпрецедентну карну справу порушили правоохоронці Житомирщини. Уперше в історії вітчизняної Феміди застосовано на практиці статтю Карного Кодексу «Жорстоке поводження з тваринами». Жертвами людської байдужості й безвідповідальності стали одні з найблагородніших представників фауни - породисті коні. Цих красивих і гарних тварин їхні господарі прирекли на страшну голодну смерть...

Племінне господарство в селі Очеретянка Черняхівськомго району організувала житомирська приватна фірма, яка вже мала досвід подібної діяльності. «Загалом у господарстві було зареєстрвано сорок два коня породи українська скакова, - розповіла «Дню» прес-секретар прокуратури Житомирської області Тетяна Гоша. - Згадане товариство з обмеженою відповідальністю за статутом мало займатися розведенням коней. Протягом 2005-2007 років із державного бюджету підпримємцям було виділено вісімдесят тисяч гривень на племінну роботу. Ці кошти планувалося спрямувати й на годуваня тварин.»

Першими на сполох ще минулого літа забили місцеві жителі. Люди помітили, що до коней, які паслися за огорожею, по декілька днів ніхто не навідувався. Тварини жадібно вищіпували траву в загоні та худли на очах. Дехто із селян підгодовував коней, кидаючи через паркан їжу. «Наші жителі намагалися хоч якось врятувати тварин, - розповідає голова очеретянської сільради Людмила Колесник. - Хтось приносив їм траву, хтось - зерно. Але, звісно, наші люди не могли нагодувати їх усіх - та й спершу боялися лізти не у свою справу, адже коні мали господарів».

За короткий термін граціозні та витончені скакуни перетворилися на виснажених та страшних кляч. Кілька здичавілих коней у пошуках їжі натрапили на городи місцевих мешканців та намагалися прогодуватися, вириваючи з землі городину. А інші тихо помирали від голоду.

«Не маючи змоги спостерігати за стажданнями цих благородних тварин, селяни звернулися до нас зі скаргою, - розповідає «Дню» прокурор Черняхівського району Марина Тарасюк. - Коли комісія прибула із перевіркою в село, ми виявили лише дванадцять напівживих тварин, яких важко було назвати кіньми - вони були доведені до дистрофічного стану. Решта тридцять скакунів померли голодною смертю. Отримати якісь пояснення подібної жорстокої байдужості від керівників ТОВ не видалося можливим - вони зникли у невідомому напрямку.»

Районна прокуратура порушила справу за статтею 291 Карного Кодексу - «Жорстоке поводження з тваринами.» Ця стаття діє в Україні вже шість років, але ще жодного разу не застосовувалася на практиці. Нині слідчі з'ясовують кілька важливих питань.

Чому підприємтво, яке мало опікуватися розведенням елітної породи скакунів, натомість спричинилося до їхньої жахливої смерті?

Куди поділися вісімдесят тисяч гривень, призначених на харчі та догляд за тваринами?

Де нині перебувають керівники злощасного товариства з обмеженою відповідальнстю?

Ще одне питання, яке лежить швидше у моральній, ніж в юридичній площині, схоже, залишиться риторичним - чому за людську жорстокість та байдужість дуже часто платять невинні «брати наші менші»?

Наразі справу порушено за самим фактом злочину. Це означає, що нікому офіцйно не висунуто обвинувачень. Проте правоохоронці не виключають, що карну справу може бути перекваліфіковано в тому випадку, коли встановлять конкретних винуватців загибелі коней. «Прикро лишень, що за подібний жорстокий злочин у нашому законодавстві передбачена вкрай легка відповідальність, - говорить прокурор Марина Тарасюк. - Якщо винних навіть встановлять й засудять, то максимум, що їм загрожує - це піврічний арешт». Але є й інше покарання, яке передбачає згадана стаття - це... штраф у п'ятдесят неоподаткованих мінімумів. Отож, негідники можуть відбутися лише кількома сотнями гривень. Хіба такою є ціна життя нещасних тварин? Ось ще одне запитання, яке так і залишиться без відповіді...

Юрій СІНЬКО, Житомир
Газета: