У Житомирі вшанували пам’ять видатного поляка
Днями за участю низки українських та польських науковців у Житомирі пройшла міжнародна науково-краєзнавча конференція «Юзеф Ігнацій Крашевський як явище світової культури», присвячена 195-й річниці від дня народження цього видатного польського письменника, просвітителя і громадського діяча. Освіту Ю.Крашевський отримав у Віденському університеті, писав вірші, драми, оповідання, праці з історії, філософії, літературознавства, мистецтвознавства. Повне зібрання його творів складає загалом 600 томів. Близько 20 років він проживав в Україні, з них 7 років — у Житомирі (1853—1860). Саме з ініціативи Ю. Крашевського в місті було побудовано приміщення театру, художнім керівником якого він був деякий час, на цій сцені була поставлена його п’єса «Портрет». З 1857 року Ю.Крашевський очолював Волинське товариство доброчинності, з кінця 1859 року став головою губернського дворянського клубу. І цілком логічно, що в рамках урочистостей саме на будинку, де колись був той театр, а нині розташувалась обласна філармонія, за участю Генерального консула Республіки Польща в Луцьку Томаша Яніка, голови Житомирської облради Ірини Синявської, представників місцевої української та польської громадськості було відкрито меморіальну дошку на честь видатного поляка, повідомляє Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День».
В Ялті встановлять пам’ятник Тарасу Шевченку
8 грудня в центрі Ялти в однойменному сквері відбудеться урочисте відкриття пам’ятника українському поетові Тарасу Шевченку. Як розказала агентству Інтерфакс-Україна прес-секретар ялтинського мера Тетяна Агаркова, пам’ятник було виготовлено 2005 року за ініціативою Всеукраїнського доброчинного фонду «Фундація ім. Т. Шевченка». Автором пам’ятника поету став відомий скульптор із Вінніпега Леонід Молоканін (Лео Мол), який також є автором пам’ятників Тарасу Шевченку, встановлених у Вашингтоні (США), Буенос-Айресі (Аргентина) і Санкт-Петербурзі (Росія). Спонсором створення виступила подружня пара українського походження з Торонто (Канада) — Василь Іваницький та Наталія Бундза. Пам’ятник було виготовлено в Аргентині з бронзи. Його вага становить 2,5 тонни, висота — 3 метри. З Аргентини пам’ятник було доставлено кораблем до Одеси, а потім перевезено в Ялту, де близько двох років перебував на складі комунального підприємства «Комбінат благоустрою», поки ялтинська влада підшукувала відповідне місце для його встановлення в центрі міста. Таким місцем став сквер біля цирку на вулиці Московській, який вже отримав офіційну назву сквер Тараса Шевченка.
У Миколаєві скоєно акти вандалізму
Невідомі вандали понівечили пам’ятник Герою України В’ячеславу Чорноволу, що знаходиться в центральній частині Миколаєва. Цей пам’ятник було урочисто відкрито до 70-ї річниці з дня народження лідера Народного Руху України, Героя України, визначного політичного діяча В’ячеслава Чорновола на перехресті вулиць Велика Морська та Нікольська. Він став п’ятим у нашій державі й першим на південно-східних теренах. Пам’ятник виготовлений із граніту молодим талановитим скульптором Віктором Макушиним. «В нашому суспільстві залишаються нелюди, що продовжують ненавидіти все українське, й їхні дії по оскверненню пам’ятника Чорноволу та Кургану жертв Голодомору показують, що в них не залишається інших аргументів, як боротися із пам’ятниками нашим героям», — сказав Юрій Діденко, голова Миколаївської обласної організації Народного Руху України, один із ініціаторів встановлення пам’ятника. Представники інших політичних сил, які не належать до симпатиків Народного Руху, теж обурені скоєним у Миколаєві. Віталій ШЛЯПНИКОВ, Миколаїв.
«Бумер» відкрив стрілянину в школі
Стрілянина в навчальних закладах — не наша традиція. Досі ця біда, що періодично відбувається в американських школах і вузах, обминала нас стороною. Однак не дарма кажуть, що все тече, все змінюється — минулого вівторка пістолетні постріли прозвучали в приміщенні СШ № 10 м. Дніпропетровська, а у коридорах і класах запахло порохом. Як розповідають очевидці, ближче до полудня, коли закінчувався черговий урок, до школи увірвався 19-літній місцевий житель, озброєний пістолетом. На шляху в парубка безстрашно встала вахтерка, одначе той, обминувши її, побіг східцями на третій поверх. Уже за секунду звідти прогриміли постріли, а на майданчику сталася рукопашна. Як з’ясувалося пізніше, хлопець зчинив сутичку з робітниками, які ремонтували шкільний водопровід. Один із них зумів вибити з рук нападника зброю і навіть зіштовхнув його по сходовому прольоту. Від удару з пістолета вилетіла обойма, однак молодик устиг схопити зброю й ретирувався до виходу. Затримали його по гарячих слідах співробітники ДАІ, які прибули на виклик до школи; знайшли парубка за півгодини в одному з кафе по вулиці Сімферопольській. Говорять, що під час затримання він чинив опір і навіть погрожував співробітникам міліції великими неприємностями.
«Навіщо він прийшов до школи з пістолетом — наразі невідомо, — заявив у бесіді з кореспондентом «Дня» начальник відділу міського управління ДАІ Володимир Лебедєв. — Затриманий був доставлений нашими співробітниками до Жовтневого РВВС, однак він відмовляється свідчити та вимагає адвоката». У міліції повідомляють, що знайшли в шкільному коридорі обойму від стартового пістолета з чотирма патронами. «Слава Богу, що не бойові, а то б уникнути біди не вдалося», — похитують головами стражі порядку.
Директор СШ № 10 Олена Цаценко запевняє, що за всі роки її роботи у школі нічого подібного не траплялося. «Вже після того, як цього парубка затримали, — розповідає вона, — я пригадала, що одного разу сама вимагала, щоб він залишив територію школи. Живе він десь неподалік і поводиться неадекватно. Старшокласники розповідають, що конфлікти з ним виникали й раніше, але все обмежувалося суперечками на пришкільній території. Місцеві називають його «Бумер» і його побоюються як на Бригадній, де знаходиться школа, так і по всій окрузі». Тепер помсти хуліганистого молодика всерйоз побоюються вчителі. «Понад усе, — говорить директор, — нас непокоїть те, звідки в нього зброя й чому він із нею вільно розгулює по вулиці. Було б добре, якби після того, що сталося, він і близько не міг би підійти до нашої школи». Вадим РИЖКОВ, «День».