24 листопада наша країна вшановує пам’ять жертв Голодомору.
Всі ми, незалежно від національності й релігії, маємо вшанувати пам’ять безвинних жертв. Це наш борг як громадян України. Цим ми підкреслимо: ми єдина, згуртована нація.
Важливо пам’ятати про духовне значення поминання жертв Голодомору. Наша пам’ять важлива як турбота про тих, хто пішов з цього світу, бо їхні душі відчувають її. Не менш важливе поминання жертв і як урок для тих, хто прийде у цей світ, бо їм ми передамо наші знання та нашу пам’ять. Шануючи пам’ять жертв Голодомору, ми тим самим робимо важливий крок для того, щоб подібне більше не могло повторитися на Землі.
Держава запропонувала вшанувати пам’ять запаленням свічок. Це цілком співпадає і з єврейською традицією, бо людське життя у священних книгах уподібнюється до свічки, запаленій всевишнім, як сказано «нер Гашем — нішмат адам».
Ми, євреї, повинні вшанувати пам’ять жертв Голодомору відповідно до законів Тори, у згоді з нашою релігією. 24 листопада цього року доводиться на суботу — на Шаббат. Згідно з законами іудаїзму, євреї не можуть порушувати святість суботнього дня. Але після закінчення суботи, з появою перших зірок, ми маємо виявити нашу солідарність і, поділяючи біль усієї нашої України, вшанувати пам’ять жертв Голодомору.
Я закликаю вас 24 листопада (після закінчення Шаббату, з настанням 15 кіслева за єврейським календарем), коли зайде сонце і з’являться перші зірки, запалити свічки у пам’ять про жертв Голодомору — однієї з найстрашніших трагедій ХХ сторіччя.
Я закликав усіх рабинів України під час суботнього богослужіння в синагогах прочитати поминальну молитву. Ця молитва підніметься до престолу Всевишнього і проситиме Творця світу благословити душі безвинно вбитих у ті страшні часи.
Разом з усім народом України ми тужимо про жертв Голодомору. Разом з усім народом України ми пам’ятаємо про страждання і біль.
Тож нехай благословить Всевишній Україну та її багатонаціональний народ, нехай позбавить її від трагедій і нещасть.