За поганою новиною про значну інфляцію жовтень приніс також і хорошу: згідно з даними Держкомстату, зростання ВВП у цьому місяці досягло 7,3% і його навіть можна назвати прискореним. Це дозволяє вважати, що на старті останнього кварталу економіка залишалася сильною, а зростання — впевненим.
Залишилися без змін і основні економічні тенденції. Як і раніше, реальна економіка йде попереду бюджетного орієнтиру. Причому галузі сервісної економіки розвиваються домінуючими темпами. Високий градус розігрівання економіки підтримується споживчим попитом, тоді як інвестиційний попит забезпечує непохитність позицій машинобудування і будівництва на високих рівнях. Не зазнали напередодні старту навколобюджетної дискусії істотної корекції й ділові очікування. Однак поглиблювалася рецесія в сільському господарстві. Залишався від’ємним внесок у ВВП чистого експорту.
У той же час, жовтень став місяцем формування деяких економічних новел. Мажорними стали тенденції промисловості (ріст проти жовтня минулого року 13,7%, а за січень—жовтень — 11%). Уперше в цьому році ця базова галузь економіки не скоротила, а наростила свій внесок у піднесення ВВП, тобто відбулася підвищувальна корекція. Вперше цьогоріч кумулятивна динаміка приросту обсягів промислового виробництва мала вигляд висхідного руху — індикатор 11% на 0,3% перевищує попередній за 9 місяців. З урахуванням того, що рік тому у січні—жовтні темп уповільнився на 0,2%, реальне прискорення індустріальної економіки становить 0,1%.
Уповільнення в експортних галузях «перекрито» пришвидшенням у тих, що працюють на кінцевого споживача: в металургії в порівнянні з показником попередніх дев’яти місяців темп зменшився на 0,6%. Водночас в машинобудуванні — зріс на 2,5%. Мав місце і зворотний «взаємозалік»: уповільнення на 1,2% в харчовій промисловості майже «компенсоване» прискоренням в хімії — на 0,9%. Посилює активність енергетика (2,4% проти 1,7% за 9 місяців). Проте, як і раніше, легка промисловість «пасе задніх» (0,1%).
У листопаді—грудні з вірогідністю 50% можна прогнозувати прискорення зростання ВВП до 7,2%—7,4% за підсумками року. Принаймні воно збережеться в коридорі 7—8%. Але сценарій прискорення може реалізуватися лише в тому разі, якщо ефект погіршення бази порівняння минулого року буде перекритий підйомною силою кількох важливих факторів. Найголовніший із них — це уповільнення інфляції та відповідне нарощування кредитної та споживчої активності. Важливе значення матимуть також розв’язання «тендерного питання» і надолуження відставання у фінансуванні державних капітальних видатків. Слід докласти зусиль, щоб зупинити чи хоча б загальмувати падіння сільськогосподарського виробництва, зокрема, у тваринництві. Стабілізація кон’юнктури на світових ринках металу й відповідне зниження цін може бути компенсоване відновленням зернового експорту, а також продовольчого експорту в Росію. Цей процес вже починає нагнітати «вітер у паруса» індустрії. Зокрема, додалося обертів у харчовій промисловості.
Тож не можна зволікати з лібералізацією процесу вивезення зерна за кордон. Треба якнайшвидше скасувати рішення уряду, яке відкладає цю справу на 2008 рік.
Вже нині можна прогнозувати, що політичні та кліматичні цикли не матимуть різко негативних наслідків. Бажано також, щоб «перезмінка уряду» та бюджетне ралі не чинили надмірного гальмівного впливу.
Статистика жовтня підтверджує обґрунтованість досить жорстких заходів із монетарної політики, до яких удався Нацбанк з метою протидії новому інфляційному сплеску. Якщо за підсумками аналізу макроіндикаторів листопада Нацбанк буде вимушений ще раз посилити свою протидію інфляції, то це також не завдасть шкоди перспективам закінчити поточний рік на рівні, що перевищує бюджетний орієнтир щодо промисловості й ВВП.
Утримання в цьому році високої динаміки в індустріальному секторі свідчить про те, що грошова пропозиція з боку Нацбанку була більш ніж достатньою для сприяння економічному зростанню. Тому мегарегулятор до кінця року утримуватиметься від її розширення, оскільки це може завдати шкоди середньостроковим перспективам, тобто призвести до посилення інфляційного тиску до небезпечного для макроекономічної стабільності рівня.
На жаль, реальний ефективний обмінний курс (РЕОК) стає менш сприятливим для курсової підтримки експорту. Причина — вищі темпи інфляції в порівнянні з країнами — основними торговельними партнерами. Тому Нацбанку за цих умов необхідно утриматися від здешевлення грошей і, як і в жовтні, протидіяти інфляції заходами більш гнучкої курсової й посиленої монетарної політики. Більше того, впевненість у досягненні бюджетного орієнтиру відносно ВВП відкриває можливості для подальшого закручування монетарних кранів. Якщо інфляційний тиск у листопаді зазнає нового стрибка, варто було б збільшити резервні вимоги і ще раз підвищити ставки рефінансування.
ДО РЕЧІ
За підсумками січня—вересня 2007 року негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу України становило $3,71 мільярда, що в 2,6 разу більше, ніж за аналогічний період минулого року. Як повідомляє Держкомстат, експорт за цей період зріс на 25,7% — до $41,98 мільярда, тоді як імпорт — на 31,2%, до $45,69 мільярда. При цьому і зростання експорту товарів, і зростання експорту послуг відстають від темпів імпорту. Щоправда, незважаючи на більш високі темпи зростання імпорту послуг, сальдо торгівлі ними залишилося позитивним і навіть збільшилося на 4,9%.
Але все одно стан української зовнішньої торгівлі викликає значні побоювання. Адже попереду ще й збільшення цін на імпортний природний газ. У Мінекономіки з’явився рецепт для лікування цієї «хвороби». Воно пропонує виділити з держбюджету 150 мільйонів гривень на створення экспортно-кредитного агентства, а також надати 500 мільйонів гривень гарантій з боку держави экспортно орієнтованим підприємствам. Це, на думку міністерства, дозволить скоротити негативне сальдо в зовнішній торгівлі й поліпшити сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу. Відповідна пропозиція міститься в проекті розробленого міністерством розпорядження уряду «Про завердження плану заходів щодо скорочення негативного сальдо в зовнішній торгівлі» на 2007—2008 роки. Проектом також пропонується обмежити використання податкових векселів при імпорті товарів в Україну. «Тенденція зростання негативного сальдо в зовнішній торгівлі України може призвести до погіршення платіжного балансу і неможливості з боку країни вчасно обслуговувати зовнішні фінансові зобов’язання», — відзначається у повідомленні Мінекономіки.
