Урок перший. Хто раніше починає й більше (матеріально) вкладає, той більше голосів у результаті має. Блок Юлії Тимошенко у свої маєчки- хустиночки-зошитки-значочки вклав чимало. І отримав також немало. Закон збереження (і приросту) вкладеного...
Урок другий. Ідейне убозтво ніколи до себе людей привернути не може. Всілякі «недоторканності», «стабільності», «порядки», «альтернативи» — річ хороша. Але ж вони завжди тільки «взагалі» і ні розуму людському, ні серцю, ні, тим більше, шлунку нічого конкретного не несли ніколи, не несуть і не нестимуть...
Урок третій. Кожні нові вибори надалі збиратимуть усе менше учасників — людей, які голосують. А серед них усе більшим буде відсоток — «проти всіх». Звичайно, голосуватимуть і далі ногами, але тільки більше від виборчих дільниць, ніж до них...
Урок четвертий. Ніяка стійка коаліція не може бути в парламенті одноколірною. Чим більше кольорів, тим краще. Кольори втрачаються при цьому, але ж набувається значно більше — довготривала працездатність...
Урок п’ятий, останній. Будь-які вибори завжди обов’язково якось закінчуються. «Ніколи так не було, щоб ніяк не було!». І доводиться, все-таки, починати реально щось робити. Треба виконувати обіцяне, вирішувати питання й проблеми не вирішені раніше, зводити кінці, що раніше не були зведені. І найголовніше, посилитися й змогти зрозуміти, що на цих (і будь- яких інших) виборах світ клином ніколи не сходиться...
