Новий сезон відкрив столичний цирк, презентуючи киянам міжнародний творчий проект, у якому беруть участь українські, таджицькі й російські артисти, а також їхні екзотичні чотириногі підопічні.
ПЕРЕВІРЕНО НА СОБІ, АБО «ДЕБЮТ НА АРЕНІ»
Йдучи на презентацію до цирку, я не думала, що мене чекає «дебют» на манежі як партнерки клоуна. Ні, мети написати статтю з популярної колись рубрики «Журналіст міняє професію» я собі не ставила. Навпаки, можна сказати, використала службове становище і провела на виставу дівчинку, думаючи, що «вб’ю двох зайців» — статтю напишу і дитину порадую. Ми сіли у восьмому секторі, в першому ряді. Вистава почалася... Феєричні номери показують акробати, повітряні гімнасти і тут, мовби на прогулянку, вийшов Дмитро Кузнєцов, ведучи на повідку... пуму. Його партнерка Наталя встигала не тільки асистувати, допомагаючи демонструвати, наскільки спритні їхні підопічні — ягуар, пантера, пума — але і сольно виступати (по десять обручів обертати одночасно, злітати під купол, і крутити вогненний хула-хуп). А їхні хижаки по бордюру бігають (буквально у метрі від глядачів) і то тут, то там чуються ахи й охи від страху в глядачів.
Після вистави Дмитро Кузнєцов розповів «Дню», що перед виходом на арену він обов’язково розмовляє зі своїми чотириногими партнерами, спостерігаючи, як себе почувають звірі. Адже кожен з них зі своїм характером. Наприклад, Агаф’я Петрівна, 14-річна чорна пантера — прима, і як справжня «зірка», вона обожнює компліменти. З нею треба «поворкувати». А пуми середнього віку, і з ними Дмитро поводиться суворіше, чекає, доки вони самі до нього підійдуть, голову на плече покладуть. З леопардом, так, як він ще маленький, доводиться деколи «посюсюкати», бо він може не схотіти працювати, а йому більше подобається погратися з дресирувальником...
Але я відвволіклася. Глядачі дух ще не перевели від екстрим-номеру з хижаками, як на манеж виїжджає... на швабрах килимний. Він такі кренделі показує, летучою ходою Майкла Джексона танцює, пилососячи арену, що публіка хихоче від щирого серця, оцінивши «ноу хау» такого прибирання. Певно, ми з Аліскою сміялися голосніше за всіх, і клоун підійшов до нашого сектору, став кликати кого-небудь із глядачів вийти на манеж. Сусіди чомусь на його заклик не реагують, а клоун усе не йде, посміхається, а очі в артиста такі сумні-сумні... І я не витримую, залишаю сумку дитині, виходжу на арену. Знаєте, завжди вважала, що в цирку сидять «підсадні качки» —глядачі, які підіграють артистам. А що там роблю я? Кошмар! Я ж не вмію смішити, і клоунеса з мене навряд чи вийде, але артист Андрій Франко галантно пропонує потанцювати. Чесно зізнаюся — було чудово! (З цією миттю могла би порівняти відчуття ейфорії, яке відчула, вальсуючи з самим «майстром бального танцю» Григорієм Чапкісом.) А на згадку про мій дебют у цирку клоун подарував квітку...
СОБАЧИЙ ВАЛЬС І СЛОН З БАЛАЛАЙКОЮ
Незабутнє кінне шоу показали каскадери, що презентують славетну династію Александрових-Серж (нині її продовжує 17-річна наїзниця-акробат Віолетта). Запаморочливі трюки виконали повітряні гімнасти на ременях (керівник Джамілі Козинець) і акробати на жердинах під керівництвом Романа Якубова. Вперше кияни і гості нашої столиці побачили номер призерів ХХ фестивалю циркового мистецтва у Монте-Карло, акробатів з підкидною дошкою (під керівництвом Даніра Асатуліна) та інші номери.
Лише в цирку «борзі» феєрично виконують «Собачий вальс» (підопічні Кузнєцових). Незабутнім атракціоном для публіки став виступ «Веселих слонів» під керівництвом Таїсії Корнілової, який переніс глядачів на Схід. Їхні слони — «найграціозніші тварини»: слониха-акробатка котиться на кулі на одній нозі (!), а слониха-музикантка на балалайці «грає»... Смішили публіку до кольок веселі клоуни, а коли у променях прожектора на манежі знову з’явився соло килимний (лауреат Європейського конкурсу циркового мистецтва у Німеччині) Андрій Франко, сусідка, що сиділа поряд зі мною, сміючись зауважила: «О, ваш партнер з’явився». Привітно помахавши нам з Алісою рукою, клоун виконав пристрасне танго, подмигуючи, а його уявна партнерка гнівалася, навіть ляпасом нагородила, але нам здавалося, що він виступав тільки для нас... Забігаючи наперед скажу, коли програма закінчилася, Аліса, схвильована увагою артиста, спалахами фотокамер, і тим, що ми з нею несподівано потрапили у центр уваги ЗМІ, запитала: «Тепер ми стали «зірками» і про нас у всіх газетах напишуть»?.. Ну, не знаю, зірками чи не зірками, але усмішки і хороший настрій не покидали нас із Алісочкою впродовж кількох днів. Спасибі всім артистам за свято, що вони подарували глядачам, яким пощастило побувати на цьому шоу.
ДИНАСТІЇ
— Програму «Люди та звірі» ми збирали по крихтах, запрошуючи приїхати до Києва кращих із кращих, — розповів «Дню» директор — художній керівник Національного цирку України Володимир Шевченко. — У шоу представлено найрізноманітніші циркові жанри: акробати, жонглери, дресура, гімнасти, балет, клоунада. Наприклад, з відомою цирковою династією Александрових-Серж я знайомий з дитинства, ми разом вийшли на манеж (моєму другу було п’ять років, а мені чотирнадцять). Наш дебют відбувся у Харкові, але оскільки Святослав був молодшим, то йому подарували величезну коробку цукерок (чому я дуже заздрив)... Потім ми неодноразово зустрічалися, виступаючи у спільних програмах. Нині кінно-акробатичний ансамбль очолила Віолетта Александрова-Серж (представниця п’ятого покоління легендарної династії, історія якої сягає XIX сторіччя). Засновником ансамблю «Жокеї-наїзники» був Олександр Сергійович Александров-Серж, потім його сини Святослав і Юрій продовжили традицію, а тепер очолює номер дочка Святослава Віолетта.
Те, що чоловіки стають «джигітами» і люблять ризик — зрозуміло, а ось коли мініатюрна дівчина показує запаморочливі номери, гарцюючи на великій швидкості на коні, — рідкість. За словами Віолетти Александрової-Серж, вона не пам’ятає, коли вперше сіла на коня, а ось виступати почала у п’ять років. Їхня династія працювала у всіх циркових жанрах (гімнасти, клоуни, акробати, дресура, жокеї). «Мій батько був жокеєм від Бога. На жаль, у липні сталася трагедія, на 56-му році життя він помер, — розповіла «Дню» В. Александрова- Серж. — Саме батько багато чого мене навчив. Жокейська робота — вищий пілотаж у цирку. Батько був соло-жокеєм, виконував унікальні трюки. Він створив таке масштабне циркове шоу, як «Жокеї-сальто-морталісти», кінний атракціон «Козаки»,«Кіннота Стародавнього Риму» і «Кавказ». Батько тонко відчував коней... Нас можна назвати «джигітами», а батько був супержокеем».
Коні виступають приблизно 15— 20 років на манежі. У номері, презентованому в Києві, бере участь сім коней (орловські рисаки, тракенінська порода, є і безпородний кінь, але він такий талановитий, красивий артист, і не скажеш, що «не голубої крові») й одна поні. Наразі готують до роботи ще двох молодих трьохліток, і за кілька місяців вони вже будуть готові виступати на арені.
У шоу «Люди та звірі» глядачі познайомилися і з іншою легендарною династією — Корнілових, які дресирують слонів. Теперішній керівник номера Таїсія почала виступати на манежі з шести років. Вийшла заміж за Олексія Дементьєва, вони разом створили атракціон, якому аплодувала публіка різних країн. Після загибелі чоловіка (він загинув у автокатастрофі) Таїсія з сином Андрієм продовжили номер. Андрій використовує клоунаду, жонглювання і дресуру. Сьогодні в атракціоні Таїсії Корнілової та Андрія Корнілова-Дементьєва бере участь п’ять слонів, а «молодняком» (майбутніми примами цирку) займається мама Таїсії, Ніна Андріївна, якій нещодавно виповнилося 80 років...
Цього разу ми побачили трьох тварин, бо через митні бар’єри два слони застрягли на кордоні (вони їдуть із Кисловодська, були проблеми з ветеринарною службою), але до кінця тижня всі п’ять слонів вийдуть на арену.
— Для підготовки номера потрібно багато часу, — розповіла «Дню» Таїсія Корнілова. — Ми починаємо працювати з тваринами з двох років, а потім вони стають нашими партнерами на все життя. А ось репертуар міняємо кожні два-три роки: костюми, музику, сценографію, трюки, комбінації тощо. Найстаршій нашій підопічній Ранго 48 років, а Читі й Інгрі по 40. Є ще двоє маляток — Преци і Герда, яким по 12 років. Слони у нас досить доброзичливі, але, звісно, небезпека є, коли працюєш на манежі. З двох років ми привчаємо тварин не боятися публіки, шуму, музики, спецефектів. Виводимо на прогулянки вулицями. Слоники дуже прямодушні тварини, вони охоче йдуть на контакт з людьми, дозволяючи себе гладити, годувати. Зараз наші підопічні впевнено себе почувають на арені, і вже відпала потреба, виконавши трюк, підгодовувати їх. Вони самі знають, що і коли виконувати. У мене буває таке відчуття, що якщо ми з Андрієм не вийдемо на манеж, то слони самі виконають усю програму.
За словами Т. Корнілової, слони обожнюють банани і червоний буряк, люблять хліб (білий, чорний — узагалі будь-який), але торти і тістечка не їстимуть, а щоденний їхній раціон — 100 кілограмів їжі на день плюс понад 100 літрів рідини (утримувати слонів непросто: 250 доларів на добу).
Слони в Таїсії та Андрія справжні модниці. Вони виступають не тільки з гарними головними уборами, в спідничках і гетрах на ногах, а й із педикюром, який їм робить Андрій. «Якщо ви фарбували огорожу, то педикюр для слонів подібний до цього заняття, — сміється дресирувальник, — але важливо бути напоготові, і якщо помітив, що тварина втомилася, то треба встигнути відійти, аби слон випадково вас не придавив. Проте наші тварини досить граціозні, але це відбувається завдяки довгим репетиціям. Коли ми готуємо новий номер, то, як у кіно, робимо розкадрування. Наприклад, щоб навчити слона стояти на кулі, спершу тренуємо на закріпленій поверхні: вчимо стояти на трьох ногах, потім — двох, а згодом завдання ускладнюємо до однієї ноги, прибираючи підставку під кулею, і таким чином поетапно номер народжується»...
P.S.: Доки кияни і гості нашої столиці дивитимуться програму «Люди та звірі» (вона триватиме до 15 грудня), шоу Володимира Шевченка з левами і тиграми буде показано у Львові. А напередодні Нового року Національний цирк України підготує нову виставу «Ніч перед Різдвом», присвячену ювілею Миколи Гоголя.
