Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Ціна бездіяльності

«Соціалістичний» менеджмент робить банкротом завод?
13 вересня, 2007 - 00:00

У ніч із 25 на 26 серпня сталася аварійна зупинка одного з блоків індійської АЕС «Кайга». Причина інциденту, на думку індійських атомників, пов’язана з якістю продукції харківського «Турбоатому». Точні причини аварії могла б установити україно-індійська комісія, однак через незрозумілі причини керівництво «Турбоатому» мало намір провести нараду з приводу аварії на АЕС «Кайга» лише 12 вересня, тобто за два тижні після аварії. Така бездіяльність загрожує харківському підприємству неприємними фінансовими та репутаційними наслідками.

Нагадаємо, що 2002 року українське підприємство уклало контракт на поставку чотирьох турбін для АЕС «Кайга», й АЕС «РАПП» на $71 мільйон. До Індії було відправлено три турбогенератори загальною потужністю 735 МВт на суму $53,25 мільйона. Згідно із заявами індійської сторони, аварія сталася внаслідок пошкодження текстолітової прокладки, що викликало прорив трубопроводу охолодження генератора. Проте на думку незалежних експертів, можливою причиною інциденту могла бути неправильна експлуатація електрогенераторів — зокрема, несвоєчасна заміна масла, що призвело до засмічення фільтрів, і як наслідок — перегріву та зупинки генератора.

За умовами контракту 2002 року «Турбоатом», як генеральний підрядник, узяв на себе гарантійні зобов’язання. Їх розмір — 10% від суми контракту. Угодою також передбачені штрафи за можливі простої у разі несвоєчасної поставки або поставки неякісного обладнання.

Як заявляють у Міністерстві енергетики Індії, простій енергоблоку АЕС «Кайга» за існуючих в Індії тарифах на електроенергію (4 цента за КВт), обходиться у $90 тисяч на годину або $2,16 мільйона на добу. Виходячи з цих розрахунків, станом на 11 вересня пеня складає понад $34,5 мільйона. Цей штраф індійська сторона збирається стягнути з «Турбоатому». А гарантом «Турбоатому» виступає українська держава, оскільки 75% акцій заводу належать ФДМ. Значить гроші на погашення міжнародних штрафу та пені, у разі некредитоздатності підприємства, йтимуть із бюджету. Таким чином, професійна неспроможність і відверто недбале ставлення до справи керівників «Турбоатому» компенсуватимуться... за рахунок українських платників податків. Якщо ж питання заборгованості не буде врегульоване, то, згідно з міжнародним комерційним правом, усі надходження за міжнародними контрактами «Турбоатому» автоматично списуватимуться для компенсації боргу перед індійською стороною. Це означає, що харківське підприємство ризикує повністю піти зі зовнішнього ринку.

Дії, а, точніше, повна бездіяльність топ-менеджменту «Турбоатому», завдає удару по репутації не лише самого підприємства, але й українського енергомашинобудування в цілому — адже виконання більшості міжнародних контрактів «Турбоатому» нарівні з харківським заводом, забезпечує і ряд українських підприємств-підрядчиків. У випадку з АЕС «Кайга» — це харківські держпідприємства «Електротяжмаш» і завод ім. Шевченка. Керівництво та колективи цих підприємств дивуються з приводу сьогоднішньої позиції «Турбоатому». Адже втрата грошей і ринку «Турбоатомом» може обернутися безробіттям не лише для п’яти тисяч співробітників заводу, але й для кількох тисяч співробітників суміжних підприємств, залежних від «Турбоатому». Три з них також є держпідприємствами та розташовуються у Харкові.

Нараховані індусами штрафи є відверто «непідйомними» й навіть катастрофічними для «Турбоатому»: $35 мільйонів пені складають більш ніж половину щорічного 60-ти мільйонного обороту заводу. При цьому, як зізнаються співробітники підприємства, реальні цифри прибутковості «Турбоатому» ще менші — на заводі, як у радянські часи, процвітають приписки: щоб виправдати неефективний менеджмент керівництво «малює» товарний випуск. При цьому часто виявляється, що багато «зданих» вузлів ще навіть й не починали виробляти.

Але, схоже, ні можливий фінансовий провал, ні вже, тим більше, шкода, завдана державі, не бентежать гендиректора підприємства Віктора Субботіна. Він стурбований розв’язанням інших питань, на тлі яких індійські проблеми здаються незначними. На носу парламентські вибори, а Віктор Георгійович нiхто інший, як перший секретар Харківського обкому СПУ. Йому потрібно проводити партійну роботу, знаходити кошти на передвиборну кампанію, а не займатися якимись індусами. Крім того, уваги вимагає й власне дітище Субботіна — «Мегабанк», який, за дивним збігом обставин, обслуговує рахунки «Турбоатому».

За те, що відбувається сьогодні на «Турбоатомі», в однаковій мірі несуть відповідальність як безпосереднє керівництво заводу — гендиректор Субботін, головний інженер Левченко та гендиректор із маркетингу Решетов, так і їхній «супервайзер» — ФДМ на чолі з Валентиною Семенюк. Саме вона, незважаючи на протести облдержадміністрації, Міпромполітіки та приватних акціонерів «Турбоатому», призначила Субботіна в.о. гендиректора, відмовляючись навіть і чути про інші кандидатури, порушуючи своїми наказами процедури управління, передбачені законодавством України для акціонерних товариств.

Але події на «Турбоатомі» вже вийшли за рамки господарського конфлікту — професійна неспроможність менеджменту з аводу, виявлена під час інциденту на АЕС «Кайга», загрожує серйозними втратами національному бюджету та кидає тінь на імідж усього українського енергомашинобудування на міжнародній арені. Швидше за все, у справу буде змушений втрутитися уряд. Варіантів подальшого розвитку ситуації може бути кілька. Держпакет акцій «Турбоатому» може бути переданий в управління Мінпромполітики. Є й більш м’який для Соцпартії сценарій — Кабмін обмежиться «публічною прочуханкою» Субботіна та призначенням нового керівника. Нарешті, найбільш ринковий і найбільш вигідний для держави спосіб розв’язання проблеми — приватизація держпакета акцій із зобов’язанням для покупця взяти на себе «індійське питання».

Що зробить Кабмін? Це стане зрозуміло найближчим часом, однак, очевидно, що подальше «соціалістичне» управління — є згубним для заводу.

Андрiй ЄРЕМЕНКО
Газета: 
Рубрика: