Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Ювіляр Кончаловський

22 серпня, 2007 - 00:00
КАДР ІЗ ФИЛЬМУ «ГЛЯНЕЦЬ» / АНДРІЙ КОНЧАЛОВСЬКИЙ

Виповнилося 70 років відомому режисеру, автору фільмів «Романс про закоханих», «Сибіріада», «Коханці Марії», «Будинок дурнів». До дня народження лауреат премій Emmy, «Ніка» і володар нагород найпрестижніших міжнародних кінофестивалів зробив сам собі подарунки, пише gzt.ru. Вийшла у світ нова книжка режисера «На трибуні реакціонера» й відбулася прем’єра його фільму «Глянець».

— Андрію Сергійовичу, ви подовгу готуєтеся до роботи над новим фільмом?

— До кожного фільму я готуюся рівно стільки, скільки працюю в кіно. До дебютного готувався три роки у ВДІКу, до останнього — «Глянець» — 45 років своєї творчої біографії.

— Як ви ставитеся до гламурної культури?

— Хочете знати, як я до неї ставлюся, — подивіться фільм «Глянець». Коли ринок у країні стає вільним, це завжди впливає на її культуру. Треба продати в Росії якомога більше дорогих речей, і тому тут-таки виникає культура, навіть культ гламуру. Те, що відбувається зараз, — результат впливу грошей, що не мають національності. Щоправда, в Росії гламурну культуру вже довели до абсурду.

— Останніми роками ви поставили в театрі «Чайку» і «Фрекен Жулі». Що змушує вас, кінорежисера, працювати для сцени?

— Просто я люблю театр, і мені пропонують ставити вистави. Юлія Висоцька — актриса, яка може зіграти Ніну Зарічну. Я досі не бачив жодної актриси, яка підходить для цієї ролі, навіть у Парижі. Коли Висоцька зіграла Ніну, я зрозумів, що вона може зіграти й міс Жулі...

— У книзі «На трибуні реакціонера», яку ви написали разом із політологом Володимиром Пастуховим, ви запитуєте: чи може в Росії існувати демократія, якщо рабство ми викоренили всього 145 років тому?

— У нас до праці ставляться як до малоприємного заняття: кріпаки ж не любили своєї праці. У Росії селянська система цінностей: не люблять багатих людей, заздрять успіху сусіда й так далі. Буржуазії й буржуазної свідомості у нас ніколи не було. Отже, не було й немає ліберально-демократичних свобод.

— Виходить, треба вчитися буржуазних цінностей?

— Авжеж. Труд — це еквівалент твого таланту, гроші — еквівалент твого труда. Їх не обов’язково красти, можна й заробити. Щоб у нас прижилися всі ці цінності латинського й протестантського світу, потрібна реформа національної свідомості... У нас домінує ментальність східної культури, її визначила східна церква. Тому можна розраховувати, що згодом наша країна стане такою, як Болгарія або Греція. З демократією там складно, суспільство ділиться на багатих і бідних. Наприклад, у Греції майже немає середнього класу, тільки бідняки й мільярдери. Хоча там інший клімат і культура, якій три тисячі років, а російській — втричі менше.

— Ви вірите, що культура може змінити світ на краще?

— Я не вірю, що мистецтво може щось змінити, й не вірю, що краса врятує світ. Світ врятує страх смерті, страх знищення людства. Тільки це може змусити людей щось зробити.

Ольга РОМАНЦОВА
Газета: 
Рубрика: