Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Градус приватизації

22 серпня, 2007 - 00:00

Учора Президент Віктор Ющенко заявив: «Ми починаємо формувати з осені 2008 року той економічний курс, який принесе достаток у кожну сім’ю, — і додав, — ми йдемо вірним шляхом, кожного дня Україна наближається до тих стандартів, які окреслила помаранчева революція». Красива, проте чи цілком законна агітка? Щоправда про неї ще можна, нехай і з певною натяжкою, сказати, що вона на благо людям. Якщо обіцянки звучать, то це означає, що їх треба буде виконувати...

Проте зовсім інша справа, коли глава держави «замахується» на свята святих — бюджет країни, від виконання якого тільки й залежить, чи будуть зрештою виконуватись усі ті численні обіцянки й цілі їх пакети, які ллються на голови наших громадян. От, наприклад, Президент днями закликав до виборів 30 вересня припинити приватизацію великих підприємств, зокрема Одеського припортового заводу. (А про «Укртелеком» чомусь не йшлося. Чи не тому, що його приватизація, наче з якогось наміру, вже заблокована?) «У мене надзвичайне насторожене почуття до інститутів чи сил, які ініціюють сьогодні проведення будь-якого приватизаційного процесу... Я заперечую проти приватизації Одеського припортового заводу в тих умовах, які сьогодні супроводять цей об’єкт», — сказав Президент.

А що, вчора були інші умови? І це запитання не риторичне. Нагадаємо, що ще вчора Фонд держмайна критикувався Президентом і його Секретаріатом саме за те, що він недодає фінансові ресурси бюджету. У середині липня перший заступник глави Секретаріату Президента Олександр Шлапак висловлював незадоволення ходом приватизації «Укртелекому». За його словами, продаж акцій цього підприємства пакетами по 1% схожий на елементи не до кінця зрозумілої гри, не є доцільним і не відповідає європейській практиці проведення таких операцій. І що ми бачимо в результаті? Продаж цих пакетів практично заблокований, а разом із ним і весь план приватизації цього підприємства. Схоже, ніхто не думає про те, що буде з нинішнім бюджетом, у який приватизація повинна принести понад 10 мільярдів гривень. Ах як хочеться безпосередньо брати участь в продажу... І Шлапак про це говорить майже прямо. За його словами, які свого часу викладав Інтерфакс Україна, приватизація таких стратегічних об’єктів як Одеський припортовий завод і «Укртелеком» має передбачати... консолідацію умов продажу на рівні уряду і Президента. Останнє слово в цій тираді можна вважати ключовим. От тільки куди потім, як у випадку з «Криворіжсталлю», діваються отримані гроші, ніхто не знає. Можливо, нам про це розкажуть, нарешті, пан Шлапак або сам Президент? Але вони, швидше за все, думають про інше. Їм треба просто підставити уряд. І тому той самий пан Шлапак рівно за два тижні після вищенаведених заяв знов стверджував, що уряд фактично відсторонився від проблем приватизації і це є однією з його головних вад, хоча й не побивався особливо з цього приводу: «Є фонд (Фонд державного майна України. — Авт. ) — це його проблеми. Нехай фонд займається цими речами». Водночас Шлапак констатував, що цього року фактично зірвана програма приватизації, а також наполягав на тому, що в ході приватизації таких ключових об’єктів, таких як «Укртелеком» чи «Одеський припортовий завод» в обов’язковому порядку повинна заздалегідь розроблятися стратегія розвитку роздержавлення галузей.

Не станемо виправдовувати Фонд держмайна та його керівника Валентину Семенюк, над якою тяжіє партійна ідеологія, але все ж зазначимо, що вона, як ніхто інший, має досвід конкурсного продажу великих промислових об’єктів. Але Президент на з’їзді блоку «Наша Україна — Народна самооборона» продовжував бити в ту саму точку, що і його Секретаріат: «У останній рік практично згорнута прозора конкурентна приватизація, яка б залучала інвесторів. Україна вже забула за останній рік, що таке відкритий конкурс. Державний бюджет вже не отримав мільйони гривень, які могли б піти на користь простій людині». Але чи говорив він це всерйоз чи тільки заради красного слівця, насправді ведучи своє постійне полювання на виборця? Мовляв, дивіться, чому не буде виконаний бюджет і чому ти, проста людина не отримала користі, що планувалась у соціальних пакетах. «Ні як Президент, ні як громадянин України, я не приймаю таких результатів роботи», — заявив тоді глава держави. А що ж тепер? Поворот на 180 градусів? Мовляв, візьме після виборів неподільно владу в свої руки і після цього ви побачите, як треба правильно продавати. А поки, «любі друзі», можете критикувати уряд, якщо він не зуміє виконати бюджет...

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: