7 липня 2007 року у Нью-Йорку з’явилася у продажу нова Книга рекордів Гіннеса-2008. Уже більш ніж півстоліття щорічне видання про най- та найбільш штовхає людей із різних куточків планети на абсолютно некорисні, хоч і неймовірні, діяння й успішно підігріває таке властиве західній цивілізації прагнення до рекордів, коли не важливо що й навіщо, головне — вище, далі, сильніше, швидше, безглуздіше за всіх, інформує lenta.ru.
ТРОХИ ІСТОРІЇ
Уперше Книга рекордів Гіннеса була опублікована 1955 року й названа на честь ірландської пивоварної компанії «Гіннес». Саме управляючому «Гіннеса», серу Х’ю Біверу, прийшла на думку ідея опублікувати таку книгу для завсідників пабів із їхніми вічними суперечками у пошуках відповідей на запитання вікторин.
У результаті, до теперішнього часу Книга Гіннеса видається більш ніж у 100 країнах світу та перекладена понад 23 мовами. Книга стала найбільш багатотиражним виданням із тих, що є захищеними авторським правом, внаслідок чого навіть потрапила — ви не повірите! — до Книги рекордів Гіннеса. Своїми тиражами її обійшли лише Коран і Біблія. Зверніть увагу, що рекордна книжка грає трохи не за правилами: адже книги Шекспіра й Агати Крісті (близькі до Книги Гіннеса за накладом) при всій їхній геніальності не оновлюються щорічно.
ОБГОРТКА
У виданні 2007 року у книзі вперше з’явилися записи, що світяться у темряві. Загалом, гіннесівські видавці постаралися: до недавніх пір книжка виходила у непоказній м’якій обкладинці, з чорно-білими ілюстраціями. Цього року все не так: обкладинка книги сяє «голографічним» червоним, а сторінки більше схожі на сайт від якогось відомого веб-дизайнера: текст майже втрачається серед великої кількості кольорових картинок, діаграм і графіків.
Всередині — понад півтори тисячі заміток про різні рекорди. Видавці представили два нові розділи: «Ігри та головоломки» та «Судова наука». Крім того, у книжці можна знайти особливий розділ, присвячений процедурі реєстрації світових рекордів Гіннеса.
НАЧИНКА
Щоб не бути марнослівними, перерахуємо кілька комічних (хоч хтось, можливо, назве їх просто безглуздими) досягнень, зафіксованих у виданні цього року.
Найшвидшим видом меблів визнаний диван, створений Еддом Чайна (Edd China) з Великої Британії, який водій Марек Турковськи (Marek Turowski), за професією садівник, розігнав до 148,1 кілометра на годину. Згодом він зізнавався, що швидко їздити на дивані винятково незручно: по-перше, відчуваєш кожну тріщину в асфальті, а по- друге, здається, що «транспортний засіб» будь-якої миті може злетіти у повітря.
Складаний ніж із найбільшою кількістю функцій створила фірма Wegner, виробник знаменитих швейцарських армійських ножів. Рекордний ніж — 22 сантиметри завдовжки, важить близько 1,2 кілограма й оснащений 85 різними інструментами.
Володарку найдовшої жіночої бороди знайшли у США. Вівіан Вілер (Vivian Wheeler) носить її зібраною у хвіст, оскільки найдовші волосинки сягають 28 сантиметрів у довжину. У цьому місці, перервавши ненадовго перелік, розповімо про таке: років так 150 тому людей, подібних до Вівіан Вілер і Ларі Гомезу, вважали чудовиськами та показували у цирках, де вони, як правило, зазнавали всіляких принижень. Сьогодні ж, із багатьох причин завдячуючи книзі Гіннеса, вони вважаються «живими дивами». Їхня неповторність нерідко приносить пристойні гроші, а іноді, як у випадку з попередньою найвищою людиною на Землі Бао Сішунем, навіть сімейне щастя.
Нагадаємо, Бао Сішунь зміг провести цілу кампанію з пошуку нареченої. Китайський пастух отримав безліч листів від дівчат, які бажали б стати дружиною велетня й, нарешті, знайшов своє щастя з продавчинею одягу з рідної Внутрішньої Монголії. Однак повернемося до огляду.
Томас Вогель (Thomas Vogel) із Німеччини поставив рекорд Гіннеса, розстебнувши за хвилину 56 бюстгальтерів. Ще один рекордсмен, Дастін Філліпс (Dustin Phillips) із США, випив пляшку кетчупу об’ємом 400 мілілітрів через соломинку за 33 секунди.
І ще про пиття, цього разу більш традиційне: англієць Пітер Давдесвелл потрапив до Книги, випивши за три секунди кубічний ярд (1,42 літра) елю.
Китайський лікар-косметолог (Wei Shengchu) устромив собі 1790 акупунктурних голок у голову й обличчя. Ще один китаєць, Донг Чангшенг (Dong Changsheng) майже десять метрів провіз півторатонну легкову машину, прив’язавши троси від машини до спеціальних крюків, які, у свою чергу, зачепив за свої нижні повіки. Донг запевняє, що такого разючого, хоч і абсолютно некорисного, результату йому допомогла домогтися особлива система дихальних вправ. А ось розбити рукою рекордну кількість бетонних блоків за раз (конкретно — 21) удалося не китайцю й не японцю, а уродженцю Норвегії Нарву Лерету.
Загальне захоплення гламурним способом життя не могло не залишити сліду у книзі рекордів: Мем Бурк (Mem Bourke) з Нової Зеландії прикрасила тіло своєї подруги Аластейр Гальпін (Alastair Galpin) 30680 (тридцятьма тисячами шістьмастами вісімдесятьма!) стразами. На всю процедуру пішло два дні.
У прес-релізі, присвяченому виходу Книги рекордів Гіннеса-2008, операційний директор проекту Алістер Річардс (Alistair Richards) назвав своє дітище «сенсацією у всесвітній поп-культурі» й обов’язковою до прочитання як для «шукачів знань», так і для тих, хто готовий установлювати нові рекорди людей.
Усе зрозуміло про поп- культуру та «рекордоманів», чиє непереборне прагнення хоч у чомусь перевершити ближнього — головний двигун торгівлі, а також джерело заздрості й ворожнечі між національностями та соціальними групами. Ось лише про знання тут говорити було б не варто, адже якби Книга Гіннеса була головною для «шукачів знань», то Нобелівські премії отримували б чемпіони телевікторин і фанати кросвордів. Дякувати богу, до цього поки не дійшло.
