«Не вміє ні читати, ні плавати», — з вуст древнього грека ця презирлива характеристика означала найповніше неуцтво, а у середньовічній Європі тих, хто плавав, як сокира, не брали у рицарі. Для сучасної людини невміння плавати навряд чи обернеться ганьбою всього життя, однак все більше мешканців мегаполісів воліє все ж таки освоїти цю тілесну грамоту.
Тут дійсно є чому повчитися — плавати можна по-різному: наприклад, молотити кінцівками, як вітряний млин, і голосно фиркати або акуратно зводити та розводити руки під водою, намагаючись не намочити волосся. Людство так давно та старанно плаває (до нас дійшли наскальні зображення плавців і відповідні барельєфи, які відносяться до IV—III тисячоліть до н.е.) і з таким помітним ефектом для здоров’я, що встигло систематизувати свої знання та вміння, виділивши чотири основних стилі плавання.
1. БРАС
Брас (фр. brasse, від bras — рука), у простонародді «плавання «по-жаб’ячі» — навряд чи не найбільш древній і однозначно найбільш повільний стиль спортивного плавання, який проте тривалий час був основною технікою в Європі. Саме в цьому стилі були поставлені перші спортивні рекорди.
Техніка: це спосіб плавання на грудях, при якому плавець робить одночасні горизонтальні гребки руками та ногами, зводячи та розводячи їх, на зразок звичайної жаби в підмосковному болоті. Голова при цьому може занурюватися у воду, а може залишатися над водою.
Історія: брас був включений до програми Олімпійських ігор уже 1904 року. На перших змаганнях плавці старанно тримали голову над водою («класичний», «ортодоксальний» брас), але, природно, їх не могла не бентежити власна повільність. У боротьбі за швидкість плавці намагалися долати значну частину дистанції під водою, але 1957 року «брас із пірнанням» було заборонено.
Щоб плавання принесло користь:
* порадьтеся з лікарем і тренером, якому стилю вам віддати перевагу;
* перед плаванням робіть розминку «на суші»;
* попросіть тренера подивитися, чи правильно ви притримуєтеся техніки;
* плавайте, за можливістю, без зупинок, не відволікаючись на розмови з сусідами, — так, щоб відчути втому;
* плавайте не менш ніж 30 хвилин за раз;
* плавайте, як мінімум, два рази на тиждень;
* стежте за своїми результатами і з кожним разом збільшуйте навантаження;
* змінюйте швидкість і, якщо можливо, стилі плавання;
* дихайте рівномірно.
1960 року олімпійські призери, американець Уїльям Маллікен і японець Йошікіо Осакі винайшли новий хитромудрий спосіб прискорити переміщення у воді брасом. Вони продемонстрували, що для цього варто під час гребка руками тримати обличчя під водою, а наприкінці гребка швидко підіймати плечовий пояс і голову над поверхнею, потім знову опускати обличчя у воду, виводити руки вперед і робити сильний поштовх ногами. Цей варіант отримав назву брасу з «пізнім» вдиханням, або «стрибаючого» брасу.
Користь для здоров’я: брас активно використовується громадянами для оздоровлення, оскільки є досить нескладним для виконання та не вимагає титанічних зусиль, — багато бабусь у басейні переміщаються у воді саме цим стилем. Медики рекомендують брас усім. Суворі фітнес-інструктори — головним чином, людям без особливої фізичної підготовки, яким не має потреби перевантажувати м’язи, та лише «для початку».
У будь-якому випадку, брас допоможе рівномірно розвинути плечовий пояс (тріцепси, трапецієвидний м’яз спини, дельтовидний м’яз), м’язи рук і ніг (особливо добре підтягає внутрішню сторону стегна), поліпшити фігуру, виправити осанку, зробити глибоким і правильним дихання. Брас чудово підходить для відновлення ахиллового сухожилку та зміцнення м’язів гомілки або розробки тазостегнових суглобів.
Брас також дуже корисний для вагітних жінок: хребет і зв’язки живота відпочивають, а м’язи ніг і промежини стають більш міцними й еластичними, що згодом полегшує роди. Чоловікам же брас допомагає при простатиті.
При серйозних проблемах зі спиною лікарі інколи наполегливо рекомендують плавати «пірнаючим брасом», опускаючи обличчя у воду, щоб краще розтягнути хребет і не вигинати його дуже сильно.
2. КРОЛЬ
Кроль (англ. сrawl — повзати) — найшвидший спосіб переміщення у воді, а тому вельми улюблений спортсменами. Коли оголошуються змагання з плавання у вільному стилі, більшість спортсменів розсудливо віддають перевагу саме кролю. Так що «вільний стиль» і «кроль» практично стали синонімами.
Техніка: плавання кролем схоже на повзання по-пластунськи, але лише у воді. Вважається, що плавання кролем розвинулося з плавання на боку — просто гребти почала й друга рука. Плавець по черзі занурює у воду трохи зігнуті у лікті руки спереду плечей, робить довгий сильний гребок і, поступово розпрямляючи руку, виносить її з води біля стегна. Ноги при цьому роблять рухи вгору-вниз, злегка згинаючись і розгинаючись у колінах.
Історія: професіонально змагатися в цьому стилі плавці вирішили на початку XX століття. Тоді в одному циклі руху рук спортсмени виконували усього два рухи ногами (двохударний кроль). Цей вид кроля отримав назву «австралійського». Незабаром його дещо модифікували, збільшивши число ударів ногами до чотирьох і шести.
Користь для здоров’я: кроль дає велике навантаження на м’язи, ніж брас, тому фітнес-інструктори рекомендують освоювати цей стиль плавання не одразу. Особливо збільшується навантаження на руки та плечовий пояс. Дуже швидкий кроль допомагає формуванню тонкої та гнучкої талії. У той же час при серйозних проблемах із хребтом кроль на грудях, на думку деяких фахівців, може бути протипоказаний.
3. ПЛАВАННЯ НА СПИНІ
Користь плавання для здоров’я легко доводять біографії багатьох спортсменів. Наприклад:
* трьохразова олімпійська чемпіонка, австралійська плавчиха Дон Фрезер зайнялася плаванням після перенесеного поліомієліту;
* чемпіонка Європи та СРСР Твань Леквеїшвілі прийшла до басейну, щоб виправити поставу;
* шестиразовий олімпійський чемпіон Майкл Фелпс почав плавати, перемагаючи психічне відхилення (він був нездатний зосередитися та скоординувати свої рухи, постійно натикався на предмети).
Техніка: сучасне плавання на спині, по суті, являє собою обернений кроль.
Історія: плавання на спині далеко не відразу стало вважатися повноцінним спортивним стилем — спершу його використали лише як засіб відпочинку. Пізніше плавання на спині включили до програми змагань, але плавці використали «брасову» техніку, залишаючи руки у воді. Обернений кроль уперше (і з великим успіхом!) продемонстрував американець Гаррі Хебнер на Олімпійських іграх 1912 року.
Користь для здоров’я: більшість фахівців вважають кроль на спині ідеальним видом плавання для людей зі сколіозом й іншими захворюваннями хребта. При цьому лікарі звертають увагу на те, що треба зберігати витягнуте та добре обтічне горизонтальне положення тіла.
4. БАТЕРФЛЯЙ
Батерфляй (англ. Butterfly — метелик) — найбільш стомлюючий і технічно складний стиль плавання, другий за швидкістю після кроля.
Техніка: батерфляй виник як особливий вид брасу за рахунок подовження гребка руками до стегон. Крім того, спортсмени почали синхронно проносити руки вперед над головою, на зразок крилець метелика.
Історія: На Олімпійських іграх із 1935 по 1953 рік брасисти та прихильники батерфляю змагалися разом. Першим цей вид плавання продемонстрував Джіммі Хіггінс. 1953 року батерфляй став самостійним стилем плавання, одночасно (замість почергового) був дозволений синхронний рух ногами вгору-вниз. Так з’явився швидкісний різновид батерфляю — «дельфін», при якому спортсмен здійснює хвилеподібний рух усім тілом.
Користь для здоров’я: найбільшою мірою сприяє розвитку плечового пояса, рук і ніг. Через розкоординованість рухів кінцівок під час плавання батерфляєм тренуються навіть ті групи м’язів, які залишаються у відносному спокої при використанні інших стилів. «Найбільш енергозатратний» стиль, а значить, найбільш придатний для схуднення.
Одні фахівці вважають його дуже вдалим вибором при проблемах із хребтом, інші, навпаки, радять остерігатися такого великого навантаження та різких ривків. Проте і лікарі, і фітнес-інструктори стверджують, що оптимальний варіант — все ж таки комбінувати різні види плавання.
ТРОХИ ЕКЗОТИКИ
Швидкому навчанню плаванню сприяють вправи:
* занурення з головою під воду із затримкою дихання;
* вистрибування з води після присідання під водою, тримаючись за руки товаришів або гілки дерев;
* сковзання по поверхні води на спині після відштовхування від дна ногами.
Як і у випадку з Євангеліями, у плаванні крім цих чотирьох канонічних варіантів, існує і безліч інших. Плавання «по-собачому», яке так люблять маленькі діти, — цілком є також стилем, просто його не визнають на Олімпійських іграх й інших серйозних змаганнях.
Існують, проте й більш древні й авторитетні стилі плавання, які зараз намагаються знову ввести у спортивний побут. Йдеться, передусім, про національні стилі плавання, міцно пов’язані з бойовими мистецтвами.
Наприклад, в Японії існують особливі самурайські стилі плавання, а також стилі плавання «ніндзя» у повному спорядженні та зі зброєю. Головна особливість більшості з них — необхідність тримати верхню частину тулуба як можна вище над водою. Наприклад, у самурайській школі плавання Нодзіма плавець повинен був зберегти сухим вантаж, який переправлявся ним. Як тренування використовувалася вправа, при якій учень намагався, перебуваючи у воді, писати ієрогліфи так, щоб ані дощечка, ані туш, ані пензлик не промокли. Самураї зі школи Коборі повинні були при плаванні ще й стріляти з лука, а школа Яманоуті вчила плаванню з великими прапорами. Зараз японський уряд, стурбований частішанням нещасних випадків на воді, прагне відродити історичні стилі плавання.
Свої національні стилі плавання останніми роками намагаються як слід пригадати й у Грузії. Так у вересні 2006 року спортсмени перепливли Тбіліське море грузинським військово-тренувальним стилем «колхурі» — зі зв’язаними руками та ногами. Грузини називають цей стиль «унікальним», однак плавання та пірнання зі зв’язаними руками та ногами практикували й японці, лише називався такий вид плавання «сюсоку-гарамі».
