Естонські вчені проти Північноєвропейського газопроводу
Вчені академії наук Естонії дали негативну оцінку плану прокладання дном Балтійського моря Північноєвропейського газопроводу (ПЄГ). Вони вважають, що Естонія не повинна дозволяти проведення досліджень у рамках цього проекту у своїх територіальних водах і економічній зоні. На думку естонських академіків, серйозною причиною для відмови задовольнити прохання дочірньої фірми «Газпрому» Nord Stream прокласти газопровід південніше також є той факт, що в Росії ухвалений закон, який дозволяє газовому монополісту застосовувати зброю під час охорони газопроводів. «Присутність озброєних підрозділів в економічній зоні або територіальних водах можуть дозволити такі нейтральні держави як Фінляндія й Швеція, але Естонія й Польща як члени НАТО допустити цього не можуть», — зауважує Академія наук Естонії, на думку якої, глибина, на якій буде прокладений газопровід, не виключає можливості використання підводних човнів. Як зазначається в повідомленні, у майбутньому це може стати джерелом напруженості й навіть конфліктів.
НАТО повинне бути готове «дати відсіч поведінці Росії», вважає американський генерал
Довгостроковим завданням НАТО у взаємодії з США є допомога союзникам впоратися зі стурбованістю щодо напористої Російської Федерації, що відроджується, а також нагадування їм про важливість спільної відсічі російської поведінки, коли це необхідно. Про це зазначається в доповіді, представленій на слуханнях у сенаті США, командуючим стратегічним командуванням збройних сил США генералом Джеймсом Картрайтом, кандидатуру якого на посаду першого замголови об’єднаного комітету начальників штабів збройних сил США висунув президент Джордж Буш. До довгострокових завдань генерал Картрайт відніс також необхідність «позитивно впливати на громадську думку в Росії щодо НАТО, забезпечити просування демократичних і оборонних реформ у Росії». У доповіді Картрайта зазначається також про довгострокове завдання щодо «поліпшення військово-політичного співробітництва між Росією й НАТО як в Європі, так і в глобальних масштабах, включаючи співробітництво з протиракетної оборони». Говорячи про роль Ради Росії — НАТО, командуючий стратегічним командуванням ВР США повідомив, що «цей орган може грати домінуючу роль у зниженні загрози відновленої конфронтації між НАТО й Росією, але його потенціал ще не реалізований».
Аббас заручився підтримкою Путіна
Глава Палестинської національної адміністрації Махмуд Аббас, уперше відвідавши Москву після червневих внутрішньопалестинських зіткнень, заручився підтримкою та обіцянкою допомоги. Відносини ФАТХ і ХАМАС стали однією з основних тем переговорів президента Росії й глави ПНА. «Хочу завірити, що ми підтримуватимемо вас як законного лідера палестинського народу», — повідомив Володимир Путін на зустрічі з Махмудом Аббасом. Російський президент виразив упевненість, що глава ПНА зробить все можливе для відновлення єдності палестинського народу. Однією з найважливіших тем переговорів палестинського лідера в Москві стало надання Росією допомоги палестинцям. Які-небудь конкретні цифри гуманітарних поставок названі не були. Як зазначив перший замголови МЗС РФ Денисов, зараз прораховуються не об’єми цієї допомоги, а канали її отримання й те, що конкретно палестинцям потрібно. Росія планує надати палестинцям 50 бронетранспортерів, але за умови їхнього використання виключно для підтримки законності й порядку на Західному Березі. За словами Денисова, Росія отримала запевнення від Аббаса в тому, що БТР будуть використані виключно для забезпечення правопорядку.
Сієста по-грузинському
40-градусна спека, що не спадає кілька днів поспiль у Тбілісі, істотно змінила звичний ритм життя грузинської столиці. Багато її жителів сім’ями виїхали на курорти до моря й подалися в ліси. Напередодні члени грузинського уряду вирішили колективно на 10 днів піти у відпустку. Городяни, у кого немає можливості виїхати за межі Тбілісі, із ранку й до вечора проводять час у скверах і парках, біля відремонтованих або побудованих протягом останнього року численних фонтанів. За них опозиція постійно критикувала президента Саакашвілі, стверджуючи, що йому нікуди витрачати гроші, крім як на будівництво фонтанів і дитячих атракціонів у парках. Тбіліська мерія з 1 серпня й до кінця місяця вирішила організовувати щоденні дешеві автобусні рейси за місто, де люди могли б не тільки відпочити на природі, але й ознайомитися з історичними місцями. А для тих, хто все-таки залишається в місті, грузинські телеканали крутять рекламу: «Не бійтеся спеки в серпні, оскільки в Тбілісі в прохолодних кінотеатрах пройдуть світові кінопрем’єри». Незважаючи на спеку, поняття «сієста» в грузинській столиці ще не прижилося — навіть у 40-градусну спеку працюють установи, магазини, ринки. Жителі Тбілісі пам’ятають дні спекотніші за сьогоднішні, нагадують старожили.
Мердок придбав медіа-групу Dow Jones
Медіа-холдинг австралійського мільярдера Руперта Мердока News Corporation купує американську медіа-групу Dow Jones, яка володіє впливовою діловою газетою Wall Street Journal (WSJ). Пропозиція про купівлю Dow Jones за $5,6 млрд. була схвалена радами директорів обох компаній — News Corp і Dow. Спочатку родини Бенкрофт, яка володіла Dow Jones з моменту заснування компанії й розпоряджається 64% її акцій, виступала проти цієї угоди. Таке відношення було викликане побоюваннями з приводу того, що агресивний стиль управління Мердока негативно позначиться на незалежності журналістів видання й на редакційній цілісності WSJ, яку читає ділова й політична еліта США. Однак Мердоку вдалося розвіяти ці побоювання. Він погодився створити незалежну раду з п’яти осіб, яка спостерігатиме за наймом на роботу й звільненням співробітників. Крім того, один представник сім’ї Бенкрофт стане членом ради директорів News Corp. Холдинг Руперта Мердока запропонував заплатити за Dow майже вдвічі більше, ніж акції компанії коштували на момент пропозиції про купівлю.
