Перу — це країна, вдвічі більша за Україну й розташована біля Бразилії та Чилі (Південна Америка), але живе там людей удвічі менше, ніж у нас, тому що більшість цієї території — непрохідні джунглі. Але натомість які перуанці веселі! У цьому пересвідчилися всі, хто відвідав Центральний будинок художника та на власні очі побачив феєричне дійство — перший міжнародний фестиваль перуанської культури «Alma Peruana». Тепер загадкова й далека культура стала для киян ближче: вони вже вміють танцювати сальсу й знають на смак мариновану сиру рибу — «сівічі» — національне блюдо перуанців.
Організатори свята — сімейна пара та за сумісництвом педагоги школи соціальних танців «Alma Latina» Лариса Шевченко й Яні Берруа — говорять, що й самі познайомилися завдяки танцю:
— Одного разу станцювали разом бачату й зрозуміли: один без одного вже не зможемо... А фестиваль — чудова можливість познайомити українців з багатством перуанської культури, про яку в нас знають не так вже й багато.
Ідею фестивалю з ентузіазмом сприйняли й у консульстві Перу. Віце- консул Хуан Алівас, який також був присутній на урочистості, повідомив «Дню», що захід стане щорічним.
«Alma Peruana» став справжнім святом не тільки для душі, але й для шлунка. Всi охочі могли вдосталь насолодитися стравами традиційної перуанської кухні та навіть довідатися їхнiй рецепт. Особливо гостям смакував «піско-сао» — алкогольний перуанський коктейль із виноградної горілки, соку лимона, яєчного білка та кориці. Розпалені національним напоєм гості були готові піти в танок вже в холі, але ввічливо дочекалися початку концертної програми...
Бізнесмен з Перу Гільєрмо Едуардо в Україні живе вже 10 років. Любов до тутешніх галушок і борщу йому прищепила дружина-українка.
— Щоправда, в Перу я все одно приїжджаю смачно поїсти, — ділиться Гільєрмо. — У нас фантастично готують. Використовують багато морепродуктів, спецій і приправ. Подібні заходи перуанська громада проводить раз на рік. Але така кількість людей, небайдужих до перуанської культури, зібралася вперше. Це дуже приємно!
Зовсім маленьких гостей фестивалю кулінарні шедеври цікавили мало. Iз криками: «Купи!» вони роздивлялися сувеніри з шерсті лами, шкіри, кераміки та кактусів. Приміряли перуанські маски й намагалися з’ясувати, як використовувати незнайомі музичні інструменти. Власник сувенірної лавки Рауль Флорес охоче торгувався, але нікому цiну не скидав.
— Це ручна робота, — демонстрував він дивовижні шахи у вигляді крихітних латиноамериканців і завзято нахвалював аргентинський зелений чай, за який просив усього 10 грн. — У нас є все: гаманці, сумочки, браслети, намиста, капелюхи та навіть пончо, — гордо заявив «Дню» Рауль. — Сувеніри ми привозимо прямо з Перу. Інших таких у Києві просто не знайти!
Рауль Флорес, як і багато його співвітчизників, до України приїхав навчатися. Зараз він аспірант КІМВ за спеціальністю «Міжнародне право». Тримає сувенірний магазинчик на Подолі та виховує дочку Лауру.
— Тато, ця лама скільки коштує? — Питає гарненька смуглява дівчинка.
— Донечка, — знайомить нас Рауль. — Красуня! Вся в маму, між іншим, також українку...
Розохочена гострими перуанськими стравами й «піско-сао» публіка запальну концертну програму сприймала «на ура»! Корінні перуанці й українські вихованці «Alma Latina» в яскравих національних костюмах танцювали марінеру й алькатрас. А ведучий вечора Андрій Чечель під чарівні звуки сампоньї розповідав про екзотичні традиції інків і сучасних перуанців. Глядачі активно підтримували учасників фестивалю та що є сили аплодували.
Але коли зазвучали запальні ритми сальси, здалися навіть найстриманіші. Дорослі чоловіки та жінки почали танцювати прямо в залі для глядачів. Сміливі рухи, нахили й жваві повороти — от де дійсно кипіли справжні латиноамериканські пристрасті!
Такого завзяття, здається, не очікували й самі організатори. Але ведучий не розгубився та запросив активістів на сцену, визначивши за допомогою аплодисментів глядачів найяскравіших шанувальників перуанської культури.
Вечір вже вдався на славу! А тому на неполадки з апаратурою гості просто не звертали уваги. І коли підчас виступу тренерів «Сальса клубу» зупинилася музика, глядачі миттєво підхопили ритм, відбиваючи його долонями. Справжній фурор зробила група «Бамбата». Її учасники, які скромно називають себе «афробандою», грали на справжніх африканських барабанах традиційні мелодії «чорної» частини Перу...
Свято завершилося. Було пізно й уже безлюдно. Але раз у раз чулися захоплені вигуки гостей фестивалю: «Viva Latina! Viva Peru!»
