У селі Камінь Романівського району на Житомирщині гострий конфлікт. Дійшло навіть до сутичок iз представниками даньського інвестора Крістіана Фреде Йоргенсена, а також із міліцією. Селяни звинувачують правоохоронців в озброєному нападі, а також у смерті від інфаркту одного літнього мешканця, під час затримання його сина. А нещодавно групи камінчан пікетували прокуратуру області, управління МВС і влаштували сидячий страйк в облдержадміністрації.
...Історія ця бере початок від того часу (це приблизно 3—4 роки потому), коли на фермі К. Ф. Йоргенсена в Данії працював молодий спеціаліст-аграрій Олег Г. (його прізвище не називається, бо нині він під слідством). Саме Олег, згідно з коментарем заступника начальника управління МВС в Житомирській області Олександра Камінного, запросив даньця інвестувати кошти в Камінь. Однак Олег, навпаки, твердить, що першим це запропонував сам Крістіан. Як би там не було, але Олег Г. отримав від останнього генеральне доручення на розпорядження його коштами в Україні й наприкінці 2004 року заснував в Камені від імені даньського фермера товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрій Полісся». Той же Камінний вказував, що згідно наявних у товаристві і особисто у Йоргенсена документам, в агропромисловий комплекс Романівського району ним було інвестовано 12 мільйонів гривень. Для цього він взяв кредит у банку під заставу своєї ферми. Однак, за версією правоохоронців, у 2006 році, під час приїзду до України для перевірки стану справ у своєму господарстві, данець начебто впевнився у безгосподарності Олега Г., який на той час очолював товариство, і усунув його від керівництва, а разом з ним ще кількох чільних посадових осіб. І почав керувати сам. Попередньо було проведено аудиторську перевірку товариства, результати якої кожна сторона нині трактує на свою користь. Але достеменно відомо, що на той час господарство вважалось одним із кращих в районі, хоча й не було прибутковим, що зайвий раз ставить питання про адекватність вітчизняних критеріїв успішної роботи.
Звільнені керівники — знову це версія міліції — почали підбурювати селян, що, мовляв, попередні угоди оренди земельних і майнових паїв укладені не правильно, і потрібно підписати нові. Власне, ця обставина є ключовим юридичним підґрунтям конфлікту. Олег Г. в бесіді з автором цих рядків наполягав, що укладені ТОВ «Аграрій Полісся» договори оренди земельних паїв мешканців Каменю терміном на 5(!) років (представники К. Ф. Йоргенсена говорять, що тоді угода укладалась з 426 їх власниками на загальну площу близько 1300 га) не відповідають закону, і ніхто не передавав землю згідно актів прийому-передачі цьому товариству, а тому селяни офіційно попередили ТОВ «Аграрій Полісся», що вважають ці угоди недійсними. Договір на оренду названим товариством цілісного майнового комплексу розпайованого і нині вже колишнього колгоспу ім. М. Марцун, який існував в Камені, він і його прихильники теж вважають недійсним. До судів подано понад 300 позовів про визнання договорів оренди землі з ТОВ «Аграрій Полісся» недійсними. Причому кількість позовів майже збігається з числом тих, хто категорично відмовився працювати з Йоргенсеном.
Отже село практично повстало проти орендатора з Данії. За твердженнями Олега Г., це сталося через спроби останнього залучити селян до однієї з нових для України християнських громад. Серед її членів опинився і колишній виконавчий директор ТОВ О. Жилінський. Тепер він і релігійна громада виступають в ролі активних захисників інтересів даньця.
А Олег і Крістіан усе частіше поводять себе як люті вороги. Досить пікантний момент — від імені ТОВ «Аграрій Полісся» підписав вищезгадані угоди оренди Жилінський, і важко повірити, що Олег Г. — офіційний представник Йоргенсена — не знав про їхній зміст (зараз він на цьому наполягає). Камінний, як очільник правоохоронної установи, вважає, що з'ясувати питання про чинність цих угод має суд. Незалежні юристи, до яких звернувся «День», дотримуються такої ж думки.
Та у квітні нинішнього року було створено ТОВ «Камінське», (адміністративним керівником його став той же Олег Г.), з яким мешканці села уклали нові договори про оренду їхньої землі та майна. І тепер за одну і ту ж землю й те ж саме майно борються два підприємства. Міліція кваліфікує дії посадових осіб ТОВ «Камінське», тобто того ж Олега Г., а ще агронома Петра П. (він також під слідством) як протидію законній господарській діяльності ТОВ «Аграрій Полісся» за ст. 206 Кримінального кодексу України (звинувачення ці «тягнуть» на тривалі терміни ув'язнення), оскільки Йоргенсена не допускають до об'єктів, в які він вклав кошти, і не дають йому працювати на орендованій ним землі. Засіяні даньцем озимі збирають працівники «Камінського». Як розповідає Камінний, коли з іншого боку на поле в'їжджає техніка Крістіана, бабусі з Каменю кладуть під жатки своїх онуків. При цьому міліцейський начальних заперечує, що проти селян застосували силу, і навіть наявність зброї у міліціонерів, які приїздили у Камінь.
Олегу Г. і Петру П. вже висунуті звинувачення. Після протестів селян їх випустили з міліції під підписку про невиїзд. В той же час в матеріалах, розповсюджуваних стороною ТОВ «Камінське», Йоргенсена називають чужинцем-загарбником (аргументація явно не кращого ґатунку) і закидають ТОВ «Аграрій Полісся» порушення законів і протидію діяльності «Камінського». При цьому усі звинувачують місцеву владу і правоохоронців у потуранні іншій стороні. Хоча, зазначив у розмові з «Днем» заступник голови облдержадміністрації Геннадій Галецький, і він, і інший віце-губернатор Микола Черненко, і навіть губернатор Юрій Павленко неодноразово зустрічалися з селянами і намагалися загасити конфлікт. Та чи не тому ситуація і досі залишається такою напруженою, що над чиновниками тяжіють вибори, тож їм не дуже хочеться сваритися з людьми, які невдовзі мають прийти на дільниці для голосування.
Сам К.Ф.Йоргенсен заявив «Дню» наступне:: «Олег Г. і далі збирає мій урожай, і цей факт надзвичайно обурює. Сам я неодноразово звертався до міліції і прокуратури, щоб припинити це свавілля, але правоохоронні органи ніяк не відреагували. І я збагнув, що немає законного захисту інвестора, який вклав гроші в підприємство. Мою ферму перейменували, і я не маю на неї права. Я не розумію цього». Але, схоже, що і відступати йому немає куди, і він буде боротися хоча б за те, щоб компенсувати вкладені кошти. Хто вийде переможцем сьогодні важко спрогнозувати. Проте можна з великою достовірністю передбачити, шо розповідатиме данець своїм співвітчизникам про ставлення до інвестора в Україні.
