Iніціаторами створення нової художньої галереї стали відомий київський мистецтвознавець Олексій Титаренко й галерист зі стажем Сандро Муджирі. Люди, які чудово розуміються на мистецтві й авторитетні в художніх колах. Олексій — голова Експертної ради art-галерей України і головний редактор спеціалізованого журналу «Галерея», що видається з 1999 року. Сандро — фундатор і власник галерей, об’єднаних однією назвою — «Hobby», в Єревані й Атланті. Крім того, вони друзі й однодумці. За останній рік, по-моєму, жодного разу не бачила їх поодинці. Тандем не викликав подиву. Як і спеціалізація: «modern art» — сучасне мистецтво. Олексій і Сандро знаються на ньому досконально. Хочеться думати, що вони ще порадують киян чимось неординарним. У хорошому значенні цього слова.
Тепер про саму галерею. У мене особливе ставлення до імен: упевнена, вони мають безпосередній вплив на долю тих, хто ними названий. «White» — ім’я галереї. Але не шукайте в ньому закодованого значення. Просто приміщення, в якому осіли галеристи, раніше було майстернею художниці й називалося «Білий лев». Новим господарям назва здалася дещо претензійною, але перейменовувати — неправильно. І вони пішли простим логічним шляхом. Прибрали другу частину — вийшло «White». У перекладі з англійської — «білий». Просто, але зі смаком. Мені принаймні подобається. Можливо тому, що чудовий колір. Дуже неоднозначний і повний нюансів. Як і виставка Матвея Вайсберга, що відкрилася позавчора. Передісторія її створення вельми символічна. Перебуваючи на стажуванні у Білому Місті (!) — Єрусалимі, слухаючи лекції з юдаїки, Матвій одного чудового дня подивився у вікно й подумав, що пейзаж, який він бачить, абсолютно не змінився за останні 2000 років. Знайшов ілюстрації до Старого Заповіту Ганса Гольбейна, зроблені 1530 року, і взяв їхню композицію за основу до свого циклу картин- спостережень, який назвав «Сцени з Танаху». «Сцени зі Старого Заповіту», інакше кажучи. Самі роботи без назв. Тонка й делікатна людина, Матвій пояснив: нехай кожний, хто дивиться на них, знаходить особисті асоціації. Учора це зробити спробувало чимало відомих у Києві художників, журналістів, галеристів, іноземних гостей. Серед яких посол Держави Ізраїль в Україні Зіна Калай-Клайтман, яка випадково зайшла в галерею «White» з друзями. І це теж символічно. До речі, як і унікальна портретна схожість Матвія Вайсберга з Гансом Гольбейном.
Доповнювали вернісаж витончені роботи скульптора Світлани Карунської — безтілесні янголи з бронзи.
І останнє. Про припущення, що Олексій Титаренко і Сандро Муджирі обов’язково вразять киян чимсь екстраординарним у галереї «White». Повинна сказати, мене здивували вже вчора. Річ у тім, що у вересні вони збираються відкрити виставку під багатообіцяючою назвою «Їжа». На вернісажі будуть представлені роботи різних художників, жанрів і напрямків, що оспівують багате застілля. А в затишному дворику біля галереї — в достатній кількості смажитимуться шашлики, литиметься рікою вино. Зовсім, як у Піросмані. Свято епікурейства в реальності й на полотні. Цікаво, чи не так? Ну, а що вийде, поживемо — побачимо.
