Останнім часом на Заході почала зменшуватись аудиторія класичної музики та опери. Наглядові ради оперних театрів та й симфонічних оркестрів шукають шляхи, аби зацікавити публіку. Так, Метрополітен-Опера в Нью Йорку заангажувала нового директора Пітера Гельба, який проголосив доленосні проекти театру. Одна з його новацій — транслювати вистави Метрополітен-Опера до кінотеатрів та в інтернеті. У адміністрації театру говорять, що це «ноу-хау» виявилося дуже успішним (зараз у Нью Йорку глядачі викуповують квитки заздалегідь, та їх все одно не вистарчає).
Як пан Гельб розпочав свою роботу? Перед відкриттям 123 го сезону у Метрополітен-Опера пройшов день відкритих дверей. На генеральну репетицію «Мадам Баттерфляй» Пуччіні навіть найдорожчі 375 доларові місця були для публіки безплатними. Три тисячі квитків роздали шанувальникам опери, які чекали відкриття каси цілу ніч. Ці квитки включали ще купон на безплатну їжу («lunch»): коробку, у якій лежали маленькі канапки з сиром, індичкою та салатом, дві пляшечки води та два тістечка. Підчас антракту глядачі перекусили у фойє. Після вистави режисер Антоні Мінгелля та диригент Метрополітен-Опера Джеймс Лєвайн відповідали на численні запитання публіки. Глядачам дозволили пройтися по сцені і побачити, що відбувається за лаштунками. Сотні осіб вишикувалися в чергу, аби сфотографуватися на пам’ять про цю непересічну для них подію.
«День відкритих дверей», започаткований Пітером Гельбом, публіка схвалила, а представники ЗМІ назвали дії керівництва Метрополітен-Опера «точно продуманою рекламною акцією», але теж оцінили новацію дуже схвально. У найближчих планах керівництво театру хоче транслювати вистави одночасно не лише у кінотеатрах, а й у Таймс-сквері та радіоефірі. Нещодавно на фасаді Метрополітен-Опера вивісили прапор з титулом «Мадам Баттерфляй», написаним японською мовою. Пан Гельб заявив, що хоче привернути увагу до опери найбільшого кола публіки і тому прагне зробити вистави більше доступним і вагомими. Коментуючи роботу режисера Антоні Мінгелла Гельб сказав: «Ця вистава вийшла такою, якою вона повинна: музика і театр були у повній гармонії.» Прем’єра пройшла дуже добре. Рекламні банери — величезні зображення виконавців опери «Мадам Баттерфляй», фотографії з пiдсвіткою пробивалися крізь темряву ночі над Таймс-сквером (серце Нью Йорка на перехресті Бродвею, де є найбільше згущення величезних реклам). Тисячі людей сиділи на кріслах огороджені металевими бар’єрами на Бродвеї та слухали легендарну оперу Дж. Пуччіні. Величезні екрани Panasonic, Nasdaq і Reuters транслювали цю величну історію кохання та самопожертви... Мистецтво і реклама — хто виграє?
Екран був встановлений і на Лінкольн Сентер Плязі де зібралося 3000 осіб. А ті, хто придбав квитки, проходили на прем’єру по червоному килимі. Серед меломанів було помічено дуже багато знаменитостей із різних сфер. Гарно вбрані жінки демонстрували розкішні вечірні вбрання та дорогоцінності. Це було свято Опери і краси!
Втім у театрі є чимало проблем. Наприклад, як пан Гельб дасть раду фінансам театру, коли квитки на деякі вистави не завжди всі продані, а видатки на постановки зростають? Нині Метрополітен-Опера має величезний штат —1,500 робітників на повну і половину ставки. Минулого року театр мав бюджет $225 мільйонів. Цього року заплановано 222 вистав та 27 постановок.
Квитки в ціні $15 (для студентів) та $375 — VIP.
До речі, Метрополітен- Опера започаткувала радіо- традиції і вже сім десятиліть слухачі можуть почути вистави по суботам у полудень. А коли Texaco-Chevron припинила субсидувати ($6 мільйонів на сезон) трансляції, на її місце з’явилася будівельна компанія Братів Толл (їхній прибуток в 2004 році склав $3.9 мільярда) і 330 радіостанцій передають опери, і їх слухає 11 мільйонів людей в 42 країнах світу.
Цікаво, що другий оперний театр в Нью Йорку — Сіті-Опера наздоганяє Метрополітен-Опера, заангажувавши знаного в Європі, як найбільше скандального , директора Жерара Мортіє (його контракт діє до 2009 р.). До цього часу він працював директором Паризької національної опери. Мортіє каже, що «найбільш небезпечно робити з опери музей. Навіть старий твір Моцарта має нам щось сказати про сьогодення».Він неупинно пропагує переосмислення стандартних творів на сучасний лад і ці «новації» дуже поширилися в багатьх театрах Європи. «Якщо не відновляєшся — ти пропадаєш» — каже він. Важливим питанням є: як пан Мортіє зуміє зібрати фонди для театру, що є одним з головних обов’язків директора опери в США. Так. Паризька опера одержує дві треті фінансування від держави, а Сіті Опера приблизно 3%. Фламандець Мортіє в 90 хроках прийшов на Зальцбурзький фестиваль на місце легендарного Герберта фон Караяна, де шокував своїми сучасними постановками багатьох традиційно думаючих патронів...
Яким шляхом розповсюдження оперного мистецтва піти?, Метрополітен-Опера почала транслювати живі виконання до кінотеатрів у США, Канаді та країнах Європи і це увінчалося величезним успіхом. Ці трансляції оснащені прекрасним звуком, їх показуються в 300 кінотеатрах. Наприклад, «Чарівну флейту» почули 21000 осіб, а на останньому аудиторія збільшилася і вже складала — 48000 чоловік. Загалом Метрополітен-Опера продала 324000 квитків по $18, забираючи половину суми собі. До речі, створення одного ефіру коштує біля одного мільйона доларів. Наступного року Метрополітен-Опера планує подвоїти кількість кінотеатрів для кожної своєї передачі і розширити ринок від Європи до Японії.
Американський досвід підтримали колеги з Королівського оперного театру та Гранд-Опера і почали переговори з мережами кінотеатрів Великої Британії та Франції. А які уроки ми можемо зробити? Може і Національній опері України подумати, як розширити свою аудиторію, транслюючи на живо свої вистави? Тоді б меломани мали чудову нагоду почути, як звучить справжня опера, отримуючи насолоду від великого мистецтва. Ці трансляції додавали популярності опері, як жанру, пропагували академічний театр, популяризували наших співаків та залучали широку аудиторію до класики. Може, треба спробувати і на моніторах, які зараз є на майдані Незалежності, показати виставу з репертуару Національної опери або у елітних київських кінотеатрах? Панове українські бізнесмени, відгукніться!
