Випускні відлунали, здається, по всій країні — почався найнапруженіший період у житті вчорашніх школярів. Вибір ВНЗ, вступні екзамени. Пошук «потрібних людей», репетитори — все в минулому, залишився останній і рішучий ривок.
Не говоритиму зараз про проблему хабарництва, про куплені й продані іспити — про це й без мене є кому сказати. Хочу поговорити про речі куди приземленіші й матеріальні.
Якщо ви не випускник і не батько або мати випускника, напевно, ви й уявлення не маєте, через що потрібно пройти, щоб просто подати документи у ВНЗ. У теорії все просто: приносиш шкільний атестат, медичну довідку, здаєш це в приймальну комісію, отримуєш розписку й спокійно приходиш на іспит. А насправді?
...Маленькі, вузькі коридори під жерстяними дахами. Закупорені вікна. Спека далеко за сорок — і багато десятків, якщо не сотень людей, у черзі. Абітурієнти, батьки... Тут і мами, і бабусі, і сестри, і брати. Та хто завгодно! Черга розписана, як колись за книгами в бібліотеку: на сотні вперед. Щонайбільше є пара охоронцiв, які намагаються натовп хоч якось структурувати. Сварки, скандали за місце, непритомність, істерики. І це ще не іспити, не оголошення результатів, це всього лише — черга на здачу документів!
Так, звичайно, є місця, де таких черг немає зовсім. Комерційні ВНЗ, наприклад. Або спеціальності типу зварювальників — також корисні й потрібні, хто ж сперечається.
Постульована загальнодоступність вищої освіти на перевірку виявляється смугою суцільних перешкод. Дівчина приїхала в Київ на три дні з глибинки — здати документи. Простояла в черзі всі три дні й ні з чим повернулася додому. Один випадок із тисяч. Скільки таких збиратися за кожну вступну кампанію?
Міністр освіти продовжив термін прийому документів до 8 липня, спасибі велике йому за це. Можливо, трохи більше людей зможе хоч би отримати шанс на вищу освіту. Хоч і тут не обійшлося без лукавства: за словами міністра, це пов’язано з тим, що деякі абітурієнти вступають відразу в кілька ВНЗ. Теоретично, така можливість дійсно є. А ось на практиці — у деяких регіонах іспити в університети призначають на один день. Спеціально, щоб у тих, хто вступає не було можливості здати їх відразу в кілька місць. Тому що, бачите, адміністрація хоче позбутися труднощів і тяганини з оригіналами атестатів та інших документів.
Звичайно, офіційно ніхто вам про це не скаже, і причин знайдуть тисячі, чому все саме так, а не інакше. Адже суть проблеми від цього не змінюється! І вступ до ВНЗ перетворюється в прямому значенні слова в боротьбу за виживання. Сумно, чи не так?