30 червня спливли шість місяців, протягом яких Німеччина головувала в Раді Європейського Союзу. Для канцлера Німеччини доктора Ангели Меркель це було поки що піком її досить успішних дій на міжнародній арені. Меркель використовує Раду ЄС для самолюбування — критикували її конкуренти- соратники з німецької «великої коаліції». Мама Європа — так, натомість, називали її симпатики. Хоч як би там було, Меркель демонструє тонке дипломатичне чуття, завзятість і вміння чекати, такі необхідні в міжнародних відносинах. Одним з найважливіших досягнень вона вважає той факт, що ніхто в Європі вже не говорить про стагнацію. А вершиною успіху її головування стало недавнє прийняття нового проекту конституції ЄС.
Крім цього, були ухвалені важливі висновки країн «вісімки» щодо захисту довкілля, зросла конкурентоспроможнiсть Євросоюзу, Шенгенська угода розширюється, як і зона євро; особи, що беруть кредит, користуються більшим споживчим захистом і, звичайно ж, успішне вирішення бюджетного питання на самому початку головування, коли Меркель представила проект британсько-французького компромісу щодо бюджету ЄС. Хоча подолання стагнації може розцінюватися двояко — наприклад, зміни в урядах провідних країн Євросоюзу на користь співпраці в сфері ЄС не залежали від голови Ради Європи, — але факт і відчуття подолання кризи в Співдружності в наявності.
Від самого початку Меркель зарекомендувала себе як здібний дипломат, що сприяло їй у подальших маневрах на міжнародній арені. Головування в ЄС Ангела Меркель почала із заяви про те, що вона досягатиме успіху маленькими кроками, — точно так само, як і у своїх заявах після початку роботи «великої коаліції» відносно внутрішньої політики. Якщо у внутрішній політиці Німеччини дорога для таких маленьких кроків ще дуже довга, то в головуванні в ЄС вдалося пройти досить багато. Але і політичний, і економічний стан, в якому Німеччина підійшла до початку свого головування в Раді Європи, вже давно не був таким хорошим. За даними німецького видання Internationale Politik, показники економічного зростання Німеччини були найкращими з 2000 року, рівень безробіття вперше з 2002 року опустився нижче за 10%, відновлювався контроль над дефіцитом держбюджету. Ангела Меркель підхопила хвилю успіху. Експерти перелічували спочатку найосновніші питання для німецького головування: Косове, енергетика, TAFTA, Туреччина, які на хвилі успіху пророкували вирішити Ангелі Меркель, але потім було тверезе «але» — було б великим успіхом, якби вдалося досягнути прогресу хоча б у половині питань.
Є й проблемні питання німецького головування, як, наприклад, питання про прийом або відмову в прийомі Туреччині в ЄС; питання Косова, пов’язане з поточними подіями і глобальними кризами, що швидко розвиваються. У федеральному уряді Німеччини висловлювалася думка, що питання Косова стане головним під час її головування.
Але головним питанням свого головування Ангела Меркель хотіла зробити ухвалу нового договору, що має на меті замінити європейську конституцію з її невдалою долею. Договору довго і наполегливо перешкоджала Польща, що боялася втратити свій вплив на важливі рішення на користь «старожилів» ЄС Німеччини, Франції та Великої Британії. Адже за новим законопроектом при прийнятті рішень будуть по-новому розподілені голоси країн-учасників ЄС, залежно від їхнього населення, — чим більше населення країни-члена ЄС, тим більше голосів вона отримує. Звісно, Німеччина буде у виграші при такому розкладі. Крім цього, в Євросоюзі з 2014 року рішення будуть вважатися прийнятими навіть при голосуванні «за» 55% країни-членів, в яких проживає не менше за 65% населення ЄС. У цьому випадку Німеччина також виходить переможцем. Майже в останній момент, за кілька днів до закінчення німецького головування, план майбутньої конституції Євросоюзу був прийнятий. Крім вищеназваного, він передбачає посаду верховного представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки, одночасно віце-президента Єврокомісії, а також відсутність державної символіки ЄС — прапора і гімну. Звісно, такий документ у кінці головування є дуже красномовним і яскравим його успіхом, аргументом для парирування критичним зауваженням і можливим упущенням. Амбіції Меркель можна вважати задоволеними й її мету досягнутою. «Конституція вирішить успіх німецького головування», — цитувала Financial Times Deutschland німецького політолога професора Вайденфельда. Однак експерти Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) вважають, що дуже сильний наголос на тему європейської конституції здатен був лише відвернути увагу від важливіших, насущніших і реальніших проблем сьогодення та політичних викликів майбутнього.
Найкраще важливість і свою зацікавленість у європейській конституції в черговий раз висловила сама Ангела Меркель в рамках свого виступу «Зупинитися — це означає відступити» на урочистому засіданні, присвяченому 50-річчю підписання Римських договорів 25 березня 2007 року: «Адже ми знаємо, що нам доведеться знову і знову приводити політичні структури Європи у відповідність з вимогами часу. Тому так важливо і необхідно, щоб ми сьогодні тут, в Берліні, через 50 років після підписання Римських договорів, єдині в прагненні того, щоб до виборів у Європейський парламент, які мають відбутись у 2009 році, підвести під Європейський Союз нову загальну базу. Я виступаю за те, щоб до кінця головування Німеччини в Раді ЄС був прийнятий план руху до цієї мети... Я переконана: досягнення цієї мети відповідає не тільки інтересам Європи, а й інтересам окремих держав-членів, а також інтересам всіх громадян Європи. Поразка стала б історичним упущенням. Наслідки наших рішень будуть серйозними і тривалими — як при позитивному, так і при негативному сценарію».
