21 квітня
У будь-який візит до Молдови я обовязково ходжу до рідної alma mater, до читальних залів національної бібліотеки, де в роки студентськоі юності провів вельми багато часу. Ось і нині сиджу в затишному залі за «своїм «столом і уважно читаю Гете. Це я шукаю ті його рядки, в яких він пише про долю народу в добу революційних трансформацій. Дорогою до Молдови, розмірковуючи про ситуацію в Украіні, про перманентність кризових явищ у нас, я й пригадав, що у нього десь є хороше означення таких часів.
...І, нарешті, знайшов! Ось вони: про «страну-наковальню, где правитель ее — молот «а народ между ними —жесть, которую молот сгибает, сгибает и сгибает... «Бедная жесть! Ведь ее без конца поражают удары так и сяк, / Но котел все не готов...»
Коли це було написано, але як актуально звучить. Шкода, що керманичі Гете не читають та й про народ згадують головно під вибори
