Незважаючи на політичну нестабільність в країні, її економіка продовжує рухатися вперед. Факти свідчать: і бізнес, і найширші верстви нашої нації своїми практичними вчинками підтримують поточну соціально-економічну політику. Принаймні не демонструють недовіри до неї, як було у жовтні—грудні 2004 року (тоді стався швидкий і потужний відтік депозитів з банків). Отже, політики чубляться, а звичайні люди піднімають економіку. Якби-то розум нації вкласти в голови політиків...
ЗМІНИ, ЯКІ НЕ МОЖНА НЕ ПОМІЧАТИ
Втім, довіра, яка виявляється діями на фінансовому ринку, на якому всі ми діючі особи, далеко не завжди означає ще й довіру до слова політиків і державних діячів та даних, які вони озвучують. Наша історія дала для цього певні передумови. Але ж часи міняються. У всіх на пам’яті спроби звинуватити уряд Януковича-1 у завищенні темпів зростання у 2004 році, яке нібито занизило (через високу базу порівняння) темпи зростання у 2005 році. Доказів не знайшли і не знайдуть, але... неприємний присмак, звісно, залишився. Я вже писав у «Дні» про те, що за даними української статистики пильно стежать досвідчені іноземні експерти, які представляють тут міжнародні фінансові організації, а також могутні міжнародні транснаціональні корпорації. Вони розуміють, що Україна — колосальний простір для розвитку їхнiх власних бізнесів. Але при цьому не хочуть і не мають права ризикувати і, отже, помилятися. Тож вони надзвичайно серйозно вивчають нашу статистику. Та критики з їхнього боку останнім часом не чути. За корупцію — критикують, за смикання законодавства — також, за запопадливість у відносинах з Росією.... Однак не за статистику!
Однак, звичайно, фактом є й те, що значна частина наших громадян живе досить бідно. Та ніде у світі ще не було такого, щоб усі разом і водночас розбагатіли. А от про те, що цей процес у нашій країні поступово йде, ми, на щастя, вже можемо говорити. Запрошеннями на роботу рясніють і друковані ЗМІ, й iнтернет. Невже це не є ознакою зростання? А скільки авто на дорогах наших міст (їздити в часи пік просто неможливо)? А скільки зводиться нових житлових будинків? Так, квартири надто дорогі, але й вони, зауважте, купуються. А як продається у магазинах побутова техніка? А в кого тепер вже немає мобільного телефону? Такі зміни не можна ігнорувати.
ПРО ЩО ГОВОРЯТЬ ГРОШІ
Оприлюднені дані щодо надходжень до бюджету-2007 переконують, що соціальні ініціативи уряду з підвищення прожиткового мінімуму, зарплат і пенсій мають надійну безінфляційну основу. 135% зростання доходів бюджету (у першому кварталі поточного року до відповідного періоду 2006 року) — це справді досягнення. А з урахуванням того, що такі темпи спостерігаються вже роки три поспіль, можна сказати: наша економіка впевнено зростає. Цю думку підтверждує також динаміка банківських депозитів та кредитів.
На початку квітня (таблиця 1) були зафіксовані нові рекорди банківської системи України. Суми коштів на банківських депозитах зросли до квітня 2006 року на 144%, або в реальному вимірі — на 131%. Такого протягом останніх семи років ще не було.
Вкрай важливо, що саме зростання депозитів фізичних осіб визначило загальний рекордний темп депозитного руху. Вони досягли 117 мільярдів гривень. А темп зростання склав 151% (реально, з урахуванням інфляції, 131%). Звідси висновок: українці довіряють банкам і уряду Віктора Януковича-2. Демонстрація довіри так званих фізиків до соціально-економічної політики влади виявляється у стійкому прискоренні темпів накопичення депонованих ними в банках коштів (таблиця 2).
Прискорилися також і темпи зростання кредитування економіки (таблиця 3). Тут також встановлено рекорд. Темп зростання досяг нині 173% проти відповідного періоду минулого року. В реальному вимірі це 157%.
Тут не можна не вказати, що сьогодні банки працюють набагато обережніше, ніж 10 років тому. Отримати кредити без фінансового (доходи) або майнового забезпечення практично неможливо. Тому зростання кредитів фізичним особам з темпом 229% є непрямим доказом зростання добробуту українців. Цей доказ перевірили і засвідчили прискіпливі банківські фахівці і завізували його збільшенням кредитів «фізикам» більш ніж у два рази.
БАНК — ГЕГЕМОН
Надзвичайно важливим фактором у зростанні добробуту української нації останнім часом стало посилення ролі «банківської ініціативи». Банки все більше стають також і гегемоном зростання економки. Швидке зростання обсягу кредитів має важливу особливість. Зростає активність банків у прискоренні розвитку економіки, у поліпшені добробуту населення. Все більшу і більшу роль відіграє ініціатива банкірів щодо пошуку джерел кредитування. Йдеться про те, що кредитні портфелі вже базуються не лише на депозитах. Нині банки України надають кредитів економіці на 78 млрд. грн. більше, ніж залучено депозитів. Місяць тому цей розрив складав 69 млрд. грн. У порівнянні з нинішнім, торішнє (на 1 квітня 2006 року) перевищення кредитів над залученими депозитами (22 млрд. грн.) виглядає доволі скромним.
Цей благодатний для економіки України і постійно зростаючий розрив у 78 млрд. грн. сформувався за рахунок, головним чином, зовнішніх запозичень. Він віддзеркалює довіру іноземних фінансистів до гегемона української економки — банківської системи.
Не можна не віддати належне і Нацбанку України, який завдяки продуманій резервній політиці та іншим заходам вивільнив для кредитування економіки нашої держави та для зростання добробуту нації не один десяток мільярдів гривень. Доволі обережні оцінки фахівців показують, що оптимізація резервування дозволила наростити обсяги кредитування не менш ніж на 10 мільярдів гривень. Крім того, підтримка ліквідності банків дала понад 8 мільярдів гривень і дозволила розгорнути кредитування економіки високими темпами (Монетарний огляд за 2006 рік, НБУ). Якщо ми співставимо 78 мільярдів гривень «банківської ініціативи» із загальним обсягом наданих економіці кредитів (273 млрд. грн.), то побачимо, що ледь не третина всіх кредитів (точніше, 29%) надана саме за рахунок суттєвого зростання активності банків.
Звичайно, банки України не можуть виступати як благодійники. Це прагматичні комерційні установи. Вони зобов’язані заробляти гроші для акціонерів та вкладників. І, як показують різні міжнародні аудити, роблять це досить професійно. Отже, наведена в таблицях динаміка свідчить про зростання добробуту нації. Якщо це не дуже подобається політичним опонентам чинної влади, то це вже, як мовиться, їхні проблеми.
АКТИВНІ ГРОМАДЯНИ
Спробуємо подивитися також на статистику доходів та витрат населення. Це дуже розлогі дані, тому вони стають відомими приблизно на місяць пізніше, ніж податкові та монетарні показники. На початку квітня маємо можливість аналізувати доходи населення лише за січень—лютий (таблиця 4). Важливо, у першу чергу, оцінювати динаміку доходів населення, які є наслідком економічної активності громадян. Тобто заробітну плату, прибуток та змішаний доход, доходи від власності. Суму цих складових для скорочення тексту назвемо «заробітки». Саме пропорційно їм створюється левова частка джерел соціальних виплат. Більше заробітки — краще живуть наші пенсіонери, студенти, інваліди, більше можливостей допомогти молодим мамам тощо.
Дані Держкомстату підтверджують раніше висловлену тезу про те, що розгортання кредитування юридичних осіб супроводжується зростанням заробітків. Зрозуміло, що вони залежать не тільки від кредитів. Але саме кредити юридичним особам, тобто кредитування реальної економіки має надзвичайно вагомий вплив на зростання заробітків.
Під час розгляду таблиці 4 вражають високі абсолютні значення приростів. Адже плюс 17,5 мільярда гривень доходів приблизно дорівнює вартості 20 тисяч пристойних квартир у Києві, або вартості більше ніж 200 тисяч недорогих, цілком пристойних легкових авто. Важливо, що більша частина приросту доходів склалася за рахунок приросту заробітків (10,8 мільярда). У свою чергу частка заробітків у прирості доходів становить 62%. Тобто доходи приростають головним чином за рахунок більшої (ніж торік) економічної активності громадян! До того ж конче важливо, що темпи зростання всіх доходів суттєво вищі за темпи інфляції. І це приємне співвідношення ми спостерігаємо вже кілька років поспіль.
