Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

3 квітня, 2007 - 00:00

3 квітня

Пересувна виставка «Розгойдані дзвони пам'яті» приїхала до Фастова, щоб ще раз нагади усім фастівчанам про «чорну» сторінку нашої історії . Матеріали з архівів колишнього КДБ, історичні експонати, документальні фотографії, художні картини, з яких значна кількість належить пензлю художника Валерія Франчука — всі ці речі наполегливо й невтовно зібрав і доніс до нас американець Морган Вільямс, людина, яка не бувши етнічним українцем, прониклася цією трагедією.

Страшне слово ГОЛОДОМОР, за яким криються мільйони загублених життів ... За кожним іменем стоїть окрема неповторна доля.Скільки їх, цих безневинно убієнних лежить у цій землі? Численні фотографії та картини, щедро ілюструють все те, що творилось в Україні в 20—40-ві роки ХХ століття, в кожному фото, картині ніби чується німий розпачливий крик людей, які були приречені на страшну смерть. Наприкінці були показані фрагменти фільмів Олеся Янчука «Жити заборонено» та «Голодомор 33 р.», в яких вже старенькі дідусі та бабусі розповідають про те, що вони пережили в ті роки. Наш святий обов'язок не забути про це, щоб, не дай Бог, нічого подібного не повторилось на нашій землі...

Олександр ЧЕРНИШЕНКО, Фастів
Газета: