Міністр освіти й науки України Станіслав Ніколаєнко планує вивести якість вітчизняної освіти на рівень європейської до 2010 року. Про це він заявив учора на прес-конференції в Києві.
Змін багато. Наприклад, модульна система, за якою студент повинен за семестр набрати максимально для нього можливу кількість балів завдяки відвідуванню, контрольним роботам і виступам на семінарах. Тепер, якщо знання студента з даного предмета на високому рівні, але він не відвідував лекцій і не брав участі в науковій роботі, то на екзамені більше трійки йому не світить. За словами міністра, планується, що понад 50% вступаючих будуть отримувати освіту за кошти державного бюджету. Посилена також і відповідальність керівництва вищих навчальних закладів за результати вступної кампанії. До роботи приймальних комісій планується залучення представників органів місцевої влади й громадських організацій. Радість у серцях можуть відчути не тільки студенти та учні старших класів, але й їхні наставники. Так, до кінця року зарплата шкільного вчителя підніметься в середньому до 1090 гривень, а професорський оклад виросте на 300 гривень, і складе близько 1850 гривень. До кінця цього року, за словами міністра, планується комп'ютеризація абсолютно всіх шкіл, при цьому половина буде підключена до мережі інтернет.
Нововведенням можна назвати й те, що тепер студентські парламенти, братства й партії мають усі шанси отримати реальні важелі впливу як на організаційну діяльність ВНЗ, так і на академічну. 22 березня Верховна Рада прийняла зміни й доповнення до деяких статей Закону України «Про вищу освіту». У тому числі змін зазнала 38 стаття «Студентське самоврядування», де йдеться про можливості студентів брати участь (кількістю до 10% від загальної кількості учасників) у вчених і педагогічних радах. Тобто для студентів стане можливим брати участь у виборах ректора, керівників факультетів і завідуючих кафедрами. Таким чином адміністрація навчального закладу повинна буде узгоджувати з лідерами студентських рухів, яких обирають самі студенти, питання, пов'язані з відрахуванням (крім ситуацій академічної неуспішності), поселенням чи виселенням з гуртожитку, правилами поведінки й програмами міжнародного обміну. Ще одне нововведення — входження представника студентства до складу Державної акредитаційної комісії.
Більше за все суперечок серед студентства викликала необхідність здавати екзамени для вступу до магістратури. Вони стануть обов'язковими з наступного року: після чотирьох років навчання у ВНЗ, щоб потрапити на п'ятий курс. «Зовсім і не потрібно, щоб усі ставали магістрами, кандидатами й докторами наук. В Європі магістрами стають лише 20% бакалаврів, і вступають до магістратури вони після отримання досвіду роботи з даної спеціальності, коли їхні знання вже викристалізувалися», — коментує Станіслав Ніколаєнко.
Деякі студенти не сприйняли таких новацій. Протести львівських студентів підштовхнули до активних дій і їхніх київських товаришів. Десяток студентів з символікою «Цивільного опору України» чекали міністра після його прес-конференції в «Укрінформі». Пікетувальники скандували «Ніколаєнко — могильник української освіти» й пообіцяли масовані «яєчні атаки» і похід на Кабінет Міністрів з іграшковою зброєю.
