Учора Вищий господарський суд не задовольнив касацію Фонду держмайна про скасування договору купівлі-продажу пакету акцій Чорноморського суднобудівного заводу. Це — ще один мотив для тривоги щодо наповнення найбільш ризикованої прибуткової статті держбюджету-2007 — приватизація державного майна (планується отримати 10,5 млрд. грн. порівняно з 0,55 млрд. грн., забезпечених у 2006 році. На 1 лютого отримано всього 91,6 млн. грн., з них 16,8 млн. грн. — розрахунки за 2006 рік.).
Днем раніше з цього приводу непокоївся перший віце-прем'єр, міністр фінансів України Микола Азаров. «Є ризики, і поки вони є — ці ризики — я не дозволю, щоб залишок коштів у казначействі знизився до небезпечного рівня, коли ми не зможемо платити вчасно пенсії та зарплати», — зазначив Азаров.
А от голова Фонду держмайна Валентина Семенюк днями мала можливість, перебуваючи в Лондоні на Українському інвестиційному саміті, прозондувати ґрунт щодо приватизаційних планів України. Нагадаємо, що хітом приватизаційного продажу цього року мав би стати «Укртелеком». У вівторок Фонд держмайна передав на ухвалення до Кабміну план розміщення акцій цього підприємства. 5% планується виставити на торги українських фондових бірж, а 50%+1 акцію закріпити в державній власності. Решту планується продати на міжнародних фондових біржах, у тому числі, напевно, і на Лондонській. Чи матимуть вони там попит, ще не відомо. Та й безпосередньо ситуація на міжнародному фондовому ринку щодня (і поки що на гірше) змінюється. Тож продавати на таких умовах вельми ризиковано. Недаремно уряд ще не ухвалив з цього приводу жодного рішення. Дуже багато хто говорить про те, що, провівши «розвідку» попиту на українських фондових біржах, варто було б виставити на продаж контрольний пакет «Укртелекому». Існують побоювання, що інвесторів не зацікавлять дорогі акції підприємства, керувати яким, як і раніше, коли прибуток підприємства з року в рік знижувався і воно програвало конкуренцію мобільним операторам, буде держава.
Інший підхід до продажу ще одного приватизаційного гіганта — ВАТ «Одеський державний припортовий завод». Його планується віддати в розпорядження інвестора, закріпивши за державою всього лише 25%+1 акцію. Чи не означає це, що тут стратегічний інвестор уже відомий і держава готова віддати це найбільше підприємство саме йому?
Коментуючи приватизаційну ситуацію в країні, директор Міжнародного інституту приватизації, управління власністю та інвестицій Олександр Рябченко сказав «Дню»: «Я шукаю і хочу зрозуміти підхід Фонду держмайна до приватизації великих підприємств і не знаходжу його. Схоже, його просто не існує. Пропозиція про продаж «Укртелекому» на нашому і закордонному фондових ринках малими пакетами акцій за умов, що контрольний пакет залишиться в держави, свідчить про відсутність продуманого підходу до приватизації. І точно так само з Одеським припортовим заводом, з енергокомпаніями... Без розбору залишаємо в держвласності контрольні пакети, а інше — на фондовий ринок. Адже зрозуміло, що до всіх великих підприємств має бути цільовою підхід, який насамперед повинен залежати від того, що прагне отримати в результаті продажу держава. Якщо все зводиться лише до того, що держава хоче руками Фонду виконати план бюджетних надходжень, то такий підхід — найгірший — суто фіскальний. І він економічно потім по нас ударить, тому що це — найпряміший шлях до втрати конкурентоспроможності компанії. Я вважаю, що на «Укртелеком» має прийти стратегічний інвестор, тому що компанія для розвитку, для освоєння мобільного зв'язку третього покоління потребує інвестицій. А якщо ми просто продаємо на фондових ринках, то компанія, що приватизується, від цього нічого не отримує — все йде безпосередньо в держбюджет. А от якби туди прийшов стратегічний інвестор, почав вкладати гроші, то після цього ціна акцій «Укртелекому» на міжнародному ринку могла б стрімко зрости. Ось тоді-то держава і могла б заробити на фондовій біржі, потроху продаючи його акції. І «Укртелеком» у цьому випадку не втрачав би більше своїх клієнтів, як сьогодні, а мав би перспективу розвитку. А держава реалізовувала б своє головне завдання в процесі приватизації — пошук ефективного власника».
