Вікторія Лук'янець, Валентин Пивоваров, Ольга Микитенко, Володимир Кузьменко, Мар'ян Талаба дуже рідко виступають на сцені Національної опери України. Їх можна назвати оперними дипломатами нашої країни. Співаки з честю репрезентують українське мистецтво, виступаючи в найпрестижніших театрах світу. Незважаючи на фантастичну зайнятість, вони не забувають про Україну і нехай рідко, але все ж таки приїжджають у рідні пенати. Адже в Києві вони починали своє сходження на оперний Олімп, тут їх пам'ятають і люблять.
На концерті «На Україну повернусь...» співаки виконали класику: популярні арії з опер, твори зарубіжних композиторів, які рідко звучать у нас, українські народні пісні, романси, продемонструвавши свій найвищий талант і майстерність, яка нині заграла різноманітними гранями. Слухачі насолоджувалися кожною нотою, звуком, словом, фразою.
Нова, майже незнайома, приголомшуюча — з'явилася перед публікою Ольга Микитенко. Вона змінилася не лише зовні (дуже покращала, змінила імідж — зробила коротку стрижку, розлучившись із розкішним довгим волоссям), але й голос співачки забринiв поліфонічніше, з масою відтінків. До Києва Микитенко приїхала з Ліона (там із успіхом вона співала в опері «Євгеній Онєгін»). Ольга, виступаючи за кордоном, поєднує гастрольну діяльність і стажується, підвищуючи свою майстерність, як співачка (бере уроки вокалу). «Дню» вона призналася, що уроки співу проводить щодня. Микитенко ангажована в багатьох театрах. Нещодавно відбулися її гастролі в Гамбурзі та Берліні.
— Я сьогодні виступаю на кращих сценах світу, про які навіть не могла раніше мріяти, — призналася співачка. — Намагаюся не пропускати оперні новинки. На жаль, в Україні публіка дуже мало знає про тенденції, напрямки, пошуки й експерименти, які нині проходять у оперному мистецтві. Мені дуже хочеться трохи вiдкрити цю завісу для нашого глядача, і я готую нову сольну програму. У неї я включу рідковиконувані твори («Сестра Анжеліка» Пуччіні і «Русалочка» Дворжака, виконанi мною на київському концерті), або твори, які зовсім невідомі українській публіці. Хочу показати цю програму в Києві, але це, мабуть, буде вже у наступному роцi.
До речі, 2 березня Ольга Микитенко виступить у ролі Тетяни в «Євгенії Онєгіні». Любителі опери матимуть шанс ще раз почути молоду примадонну. Адже вже наступного дня вона поїде за кордон, і наступного разу доведеться чекати дуже довго.
З Риму до Києва прилетіла Вікторія Лук'янець. «Я там співала останні твори Ріхарда Штрауса. Радіо «Ватикан» зробило запис того концерту, — розповіла «Дню» В. Лук'янець. — Я мрію познайомити українську публіку з чудовою музикою Ріхарда Штрауса та прекрасними текстами Германа Гессе. Рада, що мені вдалося це зробити. Адже це 40 хвилин співу! А нещодавно я виступала з концертами у Відні. До речі, там я також виконала чардаш Розалінди із «Летючої миші» Штрауса, який прозвучав на київському концерті. Ви знаєте, я не згодна, коли оперету називають легким жанром. Це зовсім нелегко! Гадаю, що цього разу я здивувала публіку, з'явившись у новому амплуа. Хоча опера все одно залишається в мене на першому місці. Попереду в мене дуже відповідальний період — за місяць потрібно підготуватися до прем'єри. У квітні в Ніцці виконуватиму оперу «Хитра вдова» В. Феррарі. Я виконую головну партію. А далі гастрольний графік такий щільний, що цього року сольний концерт у Києві, на жаль, не вдасться провести, але я хочу запевнити своїх шанувальників, якщо в мене з'явиться «хвилинка», то обов'язково приїду. Хоча я багато років живу за кордоном, але моє серце залишилося в Києві. Тут живуть мої батьки, друзі, і якщо мені потрібно отримати заряд бадьорості, то саме тут мені добре так, як ні в якому іншому місті на світі».
— Вже вдруге творчий проект «На Україну повернусь...» збирає майстрів опери і балету, — сказала солістка Національної опери України Марія Стефюк. — У концерті співали високопрофесійні артисти, якими можуть пишатися в будь-якому театрі світу. Знаєте, я слухала, як блискуче виступають мої колеги, і ловила себе на думці: «Боже, чому раніше ми не могли поїхати співати до Відня чи Мілану?». Добре, що тепер часи змінилися, і актори можуть виступати в різних країнах. Адже якщо «варишся» весь час у одному театрі, то це обмежує кругозір артиста. У нашій професії важливо спілкуватися з різними музикантами, співаками, диригентами, режисерами, іншою культурою, різними мовами. У цьому концерті я побачила, наскільки виросли в професійному плані молоді співаки Мар'ян Талаба і Ольга Микитенко. За декілька років вони дуже змінилися в кращий бік. У Микитенко з'явився внутрішній шарм, зник наліт провінціалізму, у вокальному плані вона співала блискуче. Чудово виступав тенор Володимир Кузьменко. Я вже не кажу про такого метра, як Валентин Пивоваров. Вражає, що з роками він все більше відточує свою майстерність як драматичний артист, і володіє розкішним басом. Я дістала грандіозну насолоду від концерту. Сидячи в залі, раділа — як глядач, а як колега — співпереживала, знаючи, де важкі місця, де висока нота, дихала разом з ними.
У програмі вечора брали участь і солісти балету Київської опери (Олена Філіп'єва, Наталя Мацак, Андрій Гура), диригент Олексій Баклан, які також досить часто виступають за кордоном, презентуючи український театр. У фіналі концерту, коли прозвучала «Молитва за Україну» з опери Гулака-Артемовского «Запорожець за Дунаєм» у виконанні В. Кузьменка, хору Національної опери та Симфонічного оркестру філармонії (диригент Микола Дядюра), то стало трохи сумно, що концерт закінчився, а «зірки» приїхали лише на один день...
— Перед нами виступили посли українського мистецтва, — сказав радник Президента України з питань культури, академік НАНУ Микола Жулинський. — Цей концерт ми, глядачі, дивилися з почуттям захоплення від мистецтва наших майстрів. В афіші написано «На Україну повернусь...», але це не зовсім вірно. Вони ніколи Україну не залишали (у своєму серці) і були, і залишаються українцями!
