19 лютого Апеляційний суд Донецької області остаточно визнав законним рішення Донецької обласної ради про присвоєння російській мові статусу регіональної.
«Війна за російську мову» тривала в Донбасі кілька місяців. Рішення облради, а за ним і рішення інших місцевих рад про особливий статус російської мови були прийняті в області ще в травні, однак досі вони не могли набрати чинності через численні судові розгляди та опротестування місцевих прокуратур. Більш того, у грудні 2006 р. Ворошиловський суд шахтарської столиці навіть відміняв ці рішення, однак облрада у відповідь на це подала скаргу в Апеляційний суд і в результаті виграла справу.
Щоправда, офіційно рішення Апеляційного суду задокументують тільки 24 лютого, однак цей факт уже викликав у Донбасі справжній вибух протестів. Першими з протестом виступили представники Донецької обласної організації Української народної партії, які опублікували спеціальну заяву до Дня рідної мови, що відзначається 21 лютого. У документі зазначається, що саме питання придання регіонального статусу російській мові на Донеччині є виключно політичним, і його обговорення можна вважати слідством нагнітання «язикової істерії» в області. На думку авторів звернення, ці процеси розпалюють «язикову нетерпимість і язикову ворожнечу» в Донбасі, адже боротьба за якусь одну мову завжди призводить до ущемлення іншої мови. Враховуючи ці обставини, ДОО УНП зажадала від прокуратури Донецької області винести новий протест на рішення облради й домагатися його повного скасування.
З іншого боку, обласна організація Конгресу українських націоналістів, яка раніше була чи не найголовнішим протестуючим щодо цього питання, раптом заявила, що конкретно проти цього рішення вона виступати не буде. Більш того, як пояснила «Дню» голова ДОО КУН Марія Олійник, її організація весь цей час протестувала не проти самого рішення про регіональний статус російської мови, а проти процедурних порушень самого ходу сесії облради, на якій це рішення було прийняте. Ще в травні КУН заявив про цілих 16 порушень, допущених на тій сесії, й саме на основі цього вимагав відмінити всі рішення, які були на ній прийняті, включаючи і рішення щодо російської мови. Нині судовий розгляд щодо цього позову продовжується.
При цьому, як підкреслила М. Олійник, у майбутньому ДОО КУН також не збирається виступати ні з якими протестами з приводу конкретно «регіональності» російської мови: «Ми спочатку дочекаємося рішення, яке буде прийняте щодо нашого позову. Я гадаю, це все зроблене з однією метою: написати нам, що наш позов залишиться без розгляду, бо питання вже вирішене. Це зроблено, щоб нас вибити з процесу», — вважає вона.
Хай там як, голова облради Анатолій Близнюк уже заявив про те, що фактично в регіоні після остаточного визнання російської мови нічого не зміниться: «Я не можу сказати, що відразу ж після цього рішення ми всі будемо розмовляти тільки російською мовою й не будемо писати документи або говорити українською мовою», — заявив він, коментуючи цю ситуацію «Дню». За словами Близнюка, питання про статус російської мови в Донбасі дійсно є швидше політичним, і рішення Апеляційного суду тільки зняло цю політичну підоснову.
Більш того, за його словами, область сьогодні робить все можливе для підтримки не російської, а передусім української мови. За його даними, 40% школярів Донеччини, що пішли до першого класу в останні роки, навчаються виключно українською мовою, і ця динаміка вже сьогодні дозволяє прогнозувати: через п’ять років 90% школярів Донбасу будуть навчатися тільки державною мовою. «І школярі, й їхні батьки розуміють, що повністю відмовлятися від української мови не можна — ми живемо в Україні, тут українська мова у всіх сферах життя. Який же сенс у тому, щоб відмовитися від її вивчення? Школяр же навіть елементарно не зможе здати екзамени у ВНЗ, повністю відмовившись від української мови в школі. Зрозуміло адже: ніхто не буде діяти собі на шкоду», — вважає голова облради.
Проте, розглядаючи проблему регіонального статусу російської мови на Донеччині, потрібно врахувати ще й такий нюанс: Апеляційний суд залишив чинним лише рішення обласної ради щодо цього питання, а ось аналогічне рішення Донецької міської ради поки що залишається невизнаним. Більш того, на практиці проглядаються й явні розбіжності між двома відомствами: якщо облрада затверджує, що область буде піклуватися й про російську, і про українську мову однаково, то міськрада виступає чи не з прямими образами щодо державної мови й заявляє про її... неконкурентоспроможність. Наприклад, на думку секретаря ради Миколи Левченка, «українська мова — це мова фольклору»: «Це не мова науки. Вона не помре, нею будуть писати пісні, розповідати анекдоти, вона стане фольклорною. А російська мова — мова науки, мова цивілізації», — заявив секретар.
Депутати міськради одностайно заявили ще й про свій намір відстоювати не тільки регіональний, а й державний статус російської мови, звернувшись щодо цього до колег із західних областей України. У зверненні сказано, що називати російську мову мовою меншин — це абсурдно і що столиця Донбасу має право «вимагати шанобливого ставлення до своєї системи цінностей, до своєї культури й традицій, до рідної для донеччан російської мови з боку інших, і в першу чергу — західних регіонів України».
Однак, схоже, усі ці процеси матимуть у Донецьку ще більш резонансні «судові наслідки». Цього разу в суд на Донецьку міськраду збирається подати голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок, який протестує, зокрема, проти прямого звинувачення представників західних регіонів у відкритому підсобництві фашизму, що міститься в згаданому документі.
Більш того, цілком iмовірно, що з такою позицією міськради не погодяться й самі жителі міста, які в більшості своїй хоч і вважають російську мову рідною, однак не готові за її рахунок принижувати гідність інших мов та їхніх носіїв. Зокрема, деякі донеччани вже заявили про те, що вони обов’язково висловлять свій протест проти такого принизливого ставлення до державної мови, а мерія, на їхню думку, через такi слова тільки втратить довіру своїх же городян.
