Литва пообіцяла стати «адвокатом» Білорусі в її можливому діалозі з Європейським Союзом, у бік якого робить реверанси офіційний Мінськ, що посварився з Москвою. У нещодавньому інтерв’ю Рейтер президент Білорусі Олександр Лукашенко, невдоволений підвищенням цін на російські природний газ і нафту, звинуватив Кремль в імперських амбіціях і пожалкував, що свого часу «втратив Захід».
Офіційну пропозицію допомогти Мінську налагодити діалог з Брюсселем озвучив позавчора посол Литви в Білорусі Едмінас Багдонас. «Як сусіди ми готові і хотіли б, якщо з’явиться бажання або якісь пропозиції конкретних кроків з білоруської сторони, бути першими, хто це почує, та першим вашим адвокатом у Брюсселі й у міжнародному співтоваристві», — цитує його слова Рейтер.
Багдонас також зазначив, що Литва може запропонувати Мінську, який сьогодні повністю залежить від Росії в плані імпорту енергоресурсів, послуги з транспортування до білоруських НПЗ нафти з альтернативних РФ джерел. «Ця нафта може перевозитися залізницею. Білоруська сторона також могла б отримувати нафту нафтопроводом з використанням реверса», — сказав посол. Після запеклої суперечки з Мінськом про ціни на нафту та транзит Росія прагне прискорити спорудження трубопроводу в обхід Білорусі. Січневий конфлікт між сторонами обернувся припиненням поставок нафти до Європи, яка отримує 10% її з РФ, а також поставила під сумнів репутацію Росії як надійного постачальника.
Після цього Мінськ уперше за багато років відвідав високопоставлений європейський чиновник — голова Парламентської асамблеї Ради Європи Рене ван дер Лінден. Він заявив, що Європа готова до діалогу з білоруською владою, але спершу наполягає на звільненні політв’язнів. ЄС неодноразово вимагав від Лукашенка повернення до демократії та дотримання прав людини. Західні парламентарії називали його «останнім диктатором Європи».
Наскільки серйозно зацікавлений Лукашенко розвивати відносини з ЄС? Чи скористається він пропозицією Литви стати посередником? І чи готовий, зі свого боку, білоруський президент вдаватися до кроків щодо демократизації країни? Чи заяви Лукашенка про зближення з ЄС — це своєрідна гра, щоб добитися з боку Росії економічних преференцій?
КОМЕНТАРI
Лаурінас ЗІОНАВІЧЮС, політолог, Вільнюс
— Усі останні події свідчать, що тиск з боку Росії збільшується й Білорусь просто змушена шукати якісь альтернативи. І ЄС, природно, є найприроднішою серед таких альтернатив. Не можна виключати, що останні заяви Лукашенка про зближення з ЄС можуть бути свого роду грою, щоб добитися з боку Росії економічних преференцій. У будь-якому випадку, Лукашенку дуже необхідне економічне співробітництво з ЄС і водночас він може використати його як чинник для зміцнення своєї позиції в діалозі з Росією.
Одна Литва не зможе справиться з роллю посередника й самостійно вплинути на Брюссель. У цьому випадку допомога Литви щодо співробітництва між Білоруссю та ЄС має полягати не стільки в ролі політичного, як технічного посередника. Литва є сусідом Білорусі, вона обізнана з культурними традиціями та звичаями білорусів і може стати радником ЄС. Вільнюс як експерт міг би радити Брюсселю, яких інтересів ЄС можна досягнути в Білорусі, а яких ні.
Андрій КАЗАКЕВИЧ, експерт-політолог, головний редактор журналу «Політична сфера», Мінськ:
— Природно, для Мінська є вигідним тісне співробітництво з ЄС. Тим більше, що останнім часом роль Євросоюзу в білоруській економіці зростала. Але колізія полягає в тому, що Мінськ зацікавлений у активізації цих відносин при умові збереження існуючої політичної системи. У багатьох своїх промовах президент Білорусі та інші чиновники, як правило, наголошують, що вони за розширення відносин з ЄС і готові піти, можливо, на якісь поступки. Але не на поступки в плані політичної моделі. У цих рамках Білорусь дуже зацікавлена в розширенні такого співробітництва настільки, наскільки це прийнятно для Європейського Союзу.
Напевно, для Мінська непогано було б мати додатковий канал впливу на ЄС. Але я не вважаю, що конкретно ця заява литовського посла буде сприйнята серйозно. Тому що до цього Литва разом із Польщею активно виступали за прийняття програми з демократизації Білорусі. Відтак, досі образ Литви в білоруських ЗМІ був негативним, а її дії хоча й не безпосередньо, але розглядалися як втручання у внутрішні справи.
Що стосується можливості ведення Лукашенком подвійної гри з метою отримання економічних преференцій від Росії, цей аспект також має значення. За останні півроку білоруський режим неодноразово оголошував про те, що будуватиме багатовекторну економіку і співробітничатиме не лише з Європейським Союзом, але й з іншими країнами — від Венесуели до Ірану. Але я більш схильний вважати, що в заявах Лукашенка про більш тісне співробітництво є велика доля прагматизму. Усі розуміють, що абсолютна залежність від Росії не вигідна й цього потрібно якимось чином уникнути. А тому варто розвивати відносини з іншими країнами. І крім того, ці відносини дійсно є важливими з економічного погляду. Я би не розглядав дії Лукашенка як символічні, щоб натиснути та вплинути на позицію Росії.
