Юлія ГЕРАСИМЧУК:
«Критикувати значно легше, ніж віднаходити позитиви. Президентство Віктора Ющенка не позбавлене і здобутків. Серед них: дотримання демократичних стандартів під час виборів 2006 року, забезпечення свободи слова та діяльності ЗМІ, зниження рівня напруги в суспільстві, що штучно створювалася опозиційними силами.»
Ірина ЧИРИЦЯ:
«У квітні 2005 року 49% громадян заявляли про повну підтримку В. Ющенка (Це рекорд за весь період незалежності!).
Сьогодні лише 9% українців підтримують главу держави. Чому так трапилося? Чи зможе сам Президент дати відповідь на це питання?»
Тетяна ІЛЬЇНА:
«За два останні роки Україна чимало встигла: не лише отримати «демократичного» Президента, але й зуміла його втратити.
Тепер країною керує прем’єр, і Президент сам прирік себе на це. Віктор Ющенко намагається будь-що втримати існуючі повноваження та зберегти важелі впливу, але тут уже в дію вступають не політичні закони, а юридичні норми.»
Анна МУЗИЧУК:
«Політика Віктора Ющенка — політика моралі, поступок і компромісності — яскравий зразок недієвості етичних норм у політичних реаліях сучасного життя.»
Ольга ХЕЛЕНЮК:
«У свідомості громадян помаранчева революція заклала багато сподівань: на реформи, на зростання економічних і політичних свобод, на прискорений рух до Європи. Проте різноманітні фактори так і не дали Україні можливість зробити крок уперед. Головною, на мою думку, проблемою Віктора Ющенка стала відсутність патріотичної та інтелектуальної команди, здатної реалізувати практичний президентський курс.»
Вадим ТАБАКЕРА:
«Безперечною заслугою Ющенка можна вважати те, що за його президентства зовнішня політика України набрала чітких рис. Зник «ефект ізоляції» держави на міжнародній арені, який характеризував період правління Леоніда Кучми.»
