Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

3 лютого, 2007 - 00:00

3 лютого

Останнього тижня на мій знесилений організм накинулася якась інфекція та мучила мої верхні дихальні шляхи і легені днів з десять. Проте у втраті працездатності я звинувачую не тільки фізичний стан...

Мушу зізнатись — плідно пропрацювати весь минулий місяць мені завадила... пора року! Не хочу видатись банальним, та сірий день із похмурими силуетами дерев, на яких вже немає жодного листочка, віконна шибка зі слідами дощових бризок майже вбивають в мене будь-яку надію на гарний настрій.

За кордоном люди навіть лікуються у психоаналітиків від осінньо-зимової депресії. Не хочу, щоб у моєму випадку справа дійшла до лікаря, тому весь час намагаюся себе веселити у вихідні і думати про літо, яке неодмінно прийде, варто лише дочекатися .

Мирослав ЛУЦИК, Київ
Газета: