Після затяжних свят українці поступово повертаються до звичного ритму життя. І хоч би як сварилися наші політики, на перший план поступово виходять професійні та особисті перспективи. Які думки й справи відкрили новий рік, «День» запитав у експертів.
Віталій РУДЕНКО , голова правління фундації «Громадський рух «Українці проти туберкульозу»:
— Хороше насамперед те, що ми зустріли Новий рік, Різдво, Водохреща, і зробили це весело. Добре те, що усі мої друзі й родичі живі й здорові. У роботі також все добре. Ми наполегливо працюємо, досягаємо успіхів. Працюємо от навіть у свята, хоча в попередні роки такої потреби не було. Але це насправді так само добре. Знаєте, кажуть, краще бути потрібним, аніж вільним. Ми зараз змушені працювати, отже — ми комусь потрібні. А це, безперечно, добре.
З поганого за останні дні... Загибель однієї людини, що примусила задуматися над тим, яке тендітне і крихке наше життя. Як мало може передбачити й зробити людина. Нам ніби ще раз нагадали, що потрібно цінувати кожну хвилину. Не розпорошуватися на дрібниці й брати від життя усе.
Сергій КРИЖАНОВСЬКИЙ , кандидат біологічних наук:
— Цього тижня найбільше хорошого сталося в роботі. Нещодавно ми закінчили роботу над попередньою науковою темою, і от, нарешті, перейшли до нової — від загального напряму до конкретних планів: розробили схеми експериментів, спланували терміни роботи, розподілили обов’язки, словом — зрушили з місця. Як у Євгена Гришковця: раніше було страшно взагалі, а тепер стало страшно конкретно, і саме від цього стало легше. Це, мабуть, порадувало найбільше.
Друге, що порадувало — це квитанції з новими тарифами. Коли стало відомо про підвищення тарифів, ми підрахували, скільки доведеться платити й жахнулися. А рахунок прийшов на кількадесят гривень менший. Ну, чим не радість? І ще одна важлива й позитивна справа — наша родинна. У нас зберігся чималий кіноархів, а цього тижня нарешті з’явилася можливість оцифрувати старі плівки. Тож тепер у нас буде відео нашої родини й Києва сімдесятих—вісімдесятих років.
Олександр ТИХОПІЙ , директор Центру науково-технічної творчості «Сфера»:
— У нас усе добре. По-перше, усі діти вже повернулися з канікул, працівники — зі свят, знову кипить робота і все йде за планом. Цього тижня успішно відбувся захист першого етапу конкурсу Малої академії наук з інформатики, математики, фізики. І мені приємно відзначити, що наші діти провели серйозну роботу, показали високий рівень, нам було дуже цікаво їх слухати. Крім цього, у нас триває ремонт, і ми вже зараз бачимо, як гарно, зручно, затишно буде дітям у наших нових кімнатах і майстернях. Із поганого на тижні були різні ділові неприємності, але не такі значні. Що переважає? Світом керує добро, отже, хорошого набагато більше. Коли йдеш на роботу з радістю, з радістю працюєш і радісний повертаєшся додому — то це і є щастя.
Галина КУЧЕР , заслужений майстер народного мистецтва:
— Чогось надзвичайного, неочікуваного, дуже доброго чи дуже поганого не сталося. Але остаточно склалося враження, що люди почуваються так само, як і я: суспільство вражене нашим соціальним станом. Цього тижня ми отримали підтвердження цьому в руки й відчули гіркий смак розчарування.
Добра навколо не так вже й багато. Ми дивимося на небо, молимося й чекаємо звідти допомоги. Як сонечка, чекаємо правди й добра. Але починати треба з себе, можна самому потрохи робити добро. Я спілкуюся з багатьма мистецькими людьми й бачу, що настрій в усіх однаковий. Люди надіються, прихиляються, прислухаються одне до одного. Все-таки ми маємо в душах якусь надію на світло.
Микола КУЛЕБА , начальник служби у справах неповнолітніх Київської міської державної адміністрації:
— Хочеться відзначити дві позитивні речі. Місяць тому наша служба розпочала цілодобові рейди у рамках програми «Діти вулиці». Це вперше — в Києві містом їздить автобус, що підбирає безпритульних дітей. За цей місяць ми знайшли 130 безпритульних, а також знайшли чимало дітей, які перебували, наприклад, у комп’ютерному клубі вночі або під час шкільних уроків. Питання безпритульності тепер вирішується настільки серйозно, що вже найближчим часом на вулицях Києва не буде безпритульних дітей, а якщо й будуть, то їх одразу знаходитимуть і надаватимуть необхідну допомогу.
Друга важлива й позитивна справа — це створення центру сім’ї, який уже ось-ось почне працювати. Тут відбуватимуться консультації й допомога щодо всиновлення дітей, надаватиметься інформація щодо проблемних дітей і різноманітна професійна допомога родинам з дітьми.
