Вельмишановна редакціє!
Юлія Тимошенко використала термін «азаровщина». Що, на мій погляд, визначає цей термін? Це коли людина не відчуває батьківщиною країну де живе, не любить мову цього народу і його культуру (адже хіба можливо не любити російську мову, але любити «русских»?). І ще коли цю людину капітал, переважно закордонний, висуває на високу урядову посаду, і вона, по суті, діє проти держави, де служить. Служить вірно капіталу. А щоб економіка була залежною від іноземного капіталу, він робить фінансові запозичення, аби наступні покоління не могли покращити своє життя. Йдучи назустріч капіталу, така людина планує «прихватизацію» (і, безумовно, тільки потрібним людям і за безцінь, щоб знову поставити у важке фінансове становище Україну. Щоб легше було проводити антинародну, антисоціальну політику, збуджує протиріччя релігійні (підтримує Московський патріархат, виділяє гроші Печерському монастирю). Підтримує національні протиріччя: нагороджує якоюсь відзнакою пана К. Затуліна, який є персоною, небажаною в Україні. Тобто така людина хоче справити враження прихильника «русского» народу, хоча насправді це продумана антислов’янська політика, тому що антисоціальний бюджет, який пропонує пан Азаров, знищить в Україні як українців, так і у ще більшій мірі «русских». Чому? Пояснюю: «русские» мають більше пенсіонерів, менше дітей і живуть переважно у містах, де погана екологія. Тобто пан Азаров служить не Росії, не «русскому» народу, а олігархам, капіталу. Чиновництву саме там, де велику вагу мають силовики на чолі з В. Путіним. Фактично пан Азаров діє і проти В. Януковича, бо погіршення життя народу геть не вигідне прем’єр- міністрові, який планує балотуватися на Президента України. Але, мабуть, пана Азарова підтримують такі сили, що В.Януковичу вони не під силу».
Безумовно, «азаровщина» є на всіх рівнях керівництва в Україні. На жаль, кожен день правління М.Азарова шкодить Україні, її народу, шкодить слов’янству.
