Свій ювілей відзначив відомий український поет, драматург і перекладач .
Він зібрав усе краще з написаного і об’єднав це під обкладинкою книжки «Каштановий блюз». Ось такий подарунок — собі, своїм численним друзям, колегам, шанувальникам. Але, як справедливо зазначив Олександр Львович Вратарьов, «простіше було написати вірші, найважче почалося потім». На щастя, у видання з’явився продюсер Нона Мартиніч, яка як редактор взяла на себе всю роботу з видання книжки. Вона знайшла талановиту художницю Катерину Корнійчук, яка зуміла створити дивний, точний за попаданням, об’ємний (такий, що відповідає духу поезії), візуальний художній образ «Каштанового блюзу», підготувала макет і надрукувала книжку у видавництві «Київ-Ніка-Центр».
У передмові до цього ліричного збірника Олександр Вратарьов написав: «Вірші можуть бути прості та складні, короткі й довгі, нехитромудрі та премудрі, але якщо вони сподобалися читачу і викликали у відповідь почуття співпереживання — відбувається чудо». Але «чудо» з поезією Вратарьова сталося давно, років 40 тому, коли на радянську естраду весело впурхнула пісенька «Смешная челка, половина неба в глазах — идет девченка…» Відтоді за автором цих віршів міцно закріпилося звання «поет-пісенник». Навіть неповний перелік творів Вратарьова, талановито поєднаних з музикою кращих українських композиторів, може засвідчити популярність вищого розряду. Його пісні легко перетинали кордони міст і держав: «Четверта весна», «Леді Гамільтон», «Цирк повертається», «Журавлина молитва», «Шансонетка», «Королева карнавалу», «Музика рідного дому», «Кохати час». Цікава деталь: у поета є унікальний запис, на якому його пісню «Скрипач на крыше» наспівує... сама англійська королева.
Починаючи з 60-х років минулого століття його пісні співали Юрій Гуляєв, Майя Кристалінська, Тамара Міансарова, Джордже Марьянович, Радміла Караклаїч, Дмитро Гнатюк, Назарій Яремчук, Йосип Кобзон, Юрій Багатіков, Софія Ротару, Людмила Гурченко, Микола Караченцов, Тамара Гвердцителі, Валерій Леонтьєв, Олександр Малінін, Іво Бобул, Ані Лорак, Наталя Могилевська, Тіна Кароль та інші. З особливою теплотою Олександр Львович говорив про Анну Герман, творчу співпрацю з якою вважає справжнім щастям.
Естрадні твори Олександра Вратарьова різноманітні, оскільки він працює з багатьма композиторами і, природно, їхні різні музичні манери інтерпретують поезію по-своєму. Кожний із композиторів-співавторів Вратарьова вміє відшукати ту душевну родзинку в поезії, яка йому ближче до душі та яка здатна зазвучати в унісон з музикою найбільш переконливо. Так були створені популярні пісні, написані у співавторстві з композиторами Володимиром Бистряковим, Олександром Злотником, Іриною Кириліною, Ігорем Покладом, Мирославом Скориком, Юрієм Шевченком, Геннадієм Татарченком, Ігорем Шамо, Олександром Білашом, Борисом Монастирським та іншими.
Театральний світ також з повним правом може вважати Олександра Вратарьова своїм автором. Крім іпостасі поета, що має лауреатство на міжнародних конкурсах, Вратарьов — ще й перекладач і драматург. Його п’єси інсценуються в театрах України і за кордоном. Тільки на столичних підмостках сьогодні йде понад десяток спектаклів, у створенні яких Вратарьов брав участь.
Його знайомство з театральним мистецтвом почалося зі знаменитого київського спектаклю «Варшавська мелодія» в Театрі ім. Лесі Українки з Адою Роговцевою, яка виконувала зі сцени пісні Вратарьова... Почалося з пісень у спектаклі, а закінчилося повноцінним мюзиклом «Екватор» на музику Олександра Злотника.
Є в Олександра Львовича шанувальники і серед дитячої аудиторії, тому що, крім пісень до художніх фільмів, він написав тексти до мультиків, які полюбилися, на яких виросло не одне покоління. Пригадуєте неслухняного фантазера Петю П’яточкіна з вервечкою слоників, а смішного Капітошку? Не кажучи вже про симпатичне «Тигреня в чайнику»...
Обранець долі! Олександру Вратарьову це відповідає повною мірою. Він був обраний, щоб дарувати людям своє мистецтво, і він чудово справляється з цією місією. І те, що люди пам’ятають його пісні, почасти навіть не задумуючись, хто їх написав, свідчення творчої життєздатності, істинності творів митця.
