Згідно даних нового дослідження, Вінстон Черчилль був таємним шанувальником наукової фантастики й запозичив рядки для одного зі своїх найвідоміших відомих виступів у Герберта Уеллса, пише inopressa.ru.
Доктор Річард Той, викладач історії в Кембріджському університеті, відкрив, що визначення «буря, що насувається», — Черчилль використав стосовно підйому фашистської Німеччини — було приведено Уеллсом за десятиріччя до цього в романі «Війна світів», в якому зображується напад на Велику Британію марсіан. Окрім того, доктор Той виявив спільне між виголошеною 100 років тому Черчиллем промовою й книгою Уеллса «Сучасна Утопія», опублікованою 1905 року. Характерно, що усього за два дні до виголошення промови в Глазго 9 жовтня 1906 року, Черчилль написав Уеллсу захопливий відгук про цю книгу, де визнав: «Я багато чим вам зобов’язаний».
«Це виглядає так, якби Тонi Блер використав цитати з «Зоряного Шляху» або «Лікаря Хто», — пояснює доктор Той. Доктор Той зробив свої відкриття в ході вивчення книги Черчилля. Він визначив декілька пунктів, за якими Черчилль, здається, запозичав ідеї Уеллса.
«Дивлячись на політиків XX століття, люди схильні вважати, що на них впливали великі теоретики й філософи, — говорить Той. — Але ми забуваємо, що Черчилль та інші, напевно, читали інші книги, коли поверталися додому після важкого дня в палаті общин. Вони прагнули читати книги, в яких безліч ідей, але які до того ж приносять задоволення. Герберт Уеллс у цьому плані підходив ідеально». «Безумовно, Черчилль був таємним шанувальником наукової фантастики. І лише одне, за що він критикував «Сучасну Утопію» — це те, що в книзі дуже багато роздумів і недостатньо дії». Доктор Той стверджує, що Уеллс справив могутній інтелектуальний вплив на Черчилля в той час, коли той починав свою кар’єру. 1901 року, коли вже були написані найвідоміші його романи, також і «Війна світів», «Машина часу», Уеллс опублікував книгу «Прозріння». У ній письменник озвучив свої пророцтва щодо майбутнього, закликаючи до створення Нової Республіки, що потрібно організувати на основі науки. Видавець Уеллса переслав копію книги Черчиллю, і майбутній прем’єр-міністр написав автору дуже дивний лист, в якому зазначив: «Я читаю все, що ви пишете». Він додав, що згодний з багатьма ідеями письменника. Черчилль і Уеллс уперше зустрілися 1902 року. Вони зустрічалися особисто й листувалися до смерті Уеллса 1946 року. Уэллс написав «Сучасну Утопію» 1905 року. Ця книга була спробою доповнити «Утопію» Томаса Мора, у ній відстоювалися радикальні ідеї, у числі яких підтримка державою громадян. Черчилль, у той час парламентський заступник міністра колоній, знайшов час її прочитати лише на канікулах наступного року. Через два дні після відправки листа Уеллсу Черчилль виступив із зверненням перед Шотландською ліберальною радою в Глазго, де заявив, що державу повинні підтримувати «мільйони кинутих людей». Сьогодні історики вважають цю промову однією з найважливіших віх у кар’єрі Черчилля. 1908 року Уеллс підтримав Черчилля в ході голосування за призначення його міністром, що проходило в північно-західному Манчестері.
1931 року Черчилль заявив, що знає роботи Уеллса так добре, що міг би здати з них іспит. «Потрібно пам’ятати, що колись Черчилль був ярим лібералом, який вірив у подібні речі, — пояснив доктор Той. — Уеллса часто називають соціалістом, але він сам вважав себе лібералом і був упевнений, що погляди Черчилля розвиваються у вірному напрямі».
ЄДНIСТЬ ПОГЛЯДIВ
Про державу:
Уеллс назвав свою книгу «Сучасна Утопія». Черчилль через два дні після слів про те, що він «зобов’язаний» Уеллсу, використав для опису держави, яка підтримує своїх громадян, слово «утопія».
Про селекцію:
Уэллс відстоював ідею селекції, стверджуючи, що людям можна заводити дітей лише за умови дотримання ряду умов, таких, як фізичне здоров’я й фінансова незалежність. Черчилль говорив Уеллсу, що особливо захоплюється «умінням і сміливістю, з якими він висловлюється щодо питань браку й населення». Один із друзів Черчилля в ті часи описував його як «переконаного прихильника євгеніки».
Про англомовні народи:
Уэллс передбачав політичне об’єднання «англомовних держав» у «велику федерацію білих англомовних народів». Черчилль часто висловлювався за «братське співробітництво» або «єдність» англомовних народів, і навіть написав чотиритомну історію англомовних народів.
