Підведення підсумків діяльності урядів за перші сто днів — це своєрідний тест на професійну підготовленість і командну організованість членів уряду, їх уміння примножувати позитивні починання попередників і усувати допущені ними недоліки. Така оцінка особливо необхідна при традиційній для України частій зміні урядів, що нерідко супроводжується ледве не поголовною зміною державного апарату на місцях (після помаранчевої революції такої ротації зазнало близько 20 тисяч осіб). У такому контексті 100 днів — це не просто проміжна перевірка дієздатності урядової команди, але і своєрідна оцінка ефективності всієї системи влади.
Саме в цьому контексті в пресі недавно широко обговорювалися підсумки перших ста днів уряду Віктора Януковича. Але тут можливий ще і порівняльний аналіз, причому не тільки нинішніх ста днів, але і ста днів першого уряду Януковича відносно двох «заходів» урядів Віктора Ющенка. За основним макроекономічним показником, який використовується для оцінки стану економіки країни, попереду перший уряд Януковича. За сто днів 2003 року він продемонстрував найкращі показники зростання ВВП — 7—8%.
За контрольні 100 днів діяльності уряду Тимошенко темпи приросту ВВП пішли на спад (до 5%). Цей процес ще більш посилився за сто днів уряду Єханурова (темп зростання ВВП становив усього 2,2%).
Антикризовий уряд Януковича (2006 рік) за перші сто днів збільшив темпи приросту ВВП більш ніж удвічі. Вони сягнули 6%.
Аналогічні перепади тенденцій, як показує аналіз, виявляються і в галузевих показниках економічного розвитку: зростанні промисловості, сільського господарства, транспорту, будівництва, торгівлі.
Особливо чутливий для економіки спад темпів приросту інвестицій в основний капітал. За часів уряду Януковича (2003 р.) зростання становило 23,1%, при уряді Тимошенко — знизився до 3,5%, при уряді Єханурова — до 1,9%. За сто днів уряду Януковича (2006 р.) цей важливий показник економічного зростання знову підвищився до 16,1%.
Сто днів помаранчевих урядів передували істотному спаду в будівництві та транспорті. Після будівельного «буму» (22%) 2003 року уряди Тимошенко та Єханурова спричинили спад (93%) і лише за нового уряду Януковича (сто днів 2006 р.) в цій галузі знову відновився приріст — 8,4%. Аналогічна ситуація у транспорті. 2003 року приріст тут становив 10— 15%, а за сто днів помаранчевих урядів зафіксований спад (97%). Але ось настали сто днів Януковича (2006 р.), і знову зростання — 3,8%.
Уряди Тимошенко та Єханурова за свої перші сто днів не кращим чином вплинули на динаміку зовнішньої торгівлі. Вперше за останні 10 років її сальдо з позитивного 2003 року стало негативним у 2005— 2006 роках, і цю ситуацію не вдалося поки що скоректувати навіть уряду Януковича.
Поліпшення динаміки приросту іноземних інвестицій, яке за часів уряду Єханурова набуло стрибкоподібного характеру (продаж «Криворіжсталі»), при уряді Януковича — перетворилося на систематизований процес.
У той же час динаміка роздрібного товарообігу за 100 днів усіх чотирьох урядів була високою та стабільною (20—25%).
На відміну від таких оціночних і, в принципі, байдужих населенню країни показників, як темп зростання ВВП, люди дуже гостро реагують на динаміку соціальних чинників. Адже економіка повинна працювати не сама на себе, а в кінцевому результаті на підвищення добробуту людей.
У цьому плані для всіх чотирьох урядів характерне зростання реальних прибутків населення — основного показника оцінки добробуту громадян. За часів уряду Януковича (2003 р.) темпи приросту прибутків були дещо нижчими — 12—17%, а 2006 року відзначається їх зростання до рівня, що його досягли помаранчеві уряди — 17—19%. Однак темп приросту реальних прибутків за часів помаранчевих урядів перевищує темп приросту ВВП у 7, а при уряді Януковича — в 2—3 рази. Це можна назвати гарним для економіки співвідношенням. У світі оптимальними пропорціями вважаються саме такі.
Динаміка соціального розвитку за перші сто днів і подальшої роботи чотирьох урядів, які оцінюються, свідчить про те, що результати роботи помаранчевих урядів, безумовно, були більш соціальними, але за рахунок міцної економічної бази, створеної 2003—2004 років за часів уряду Януковича. У той же час 2006 року уряд Януковича продовжує курс на досить високі темпи соціального розвитку, які, разом із тим, більш адекватні економічним можливостям. Не можна забувати, що високий рівень соціального розвитку, а правильніше сказати — велике соціальне навантаження на бюджет логічно ставить під сумнів макроекономічну стабільність, оскільки при цьому зростають ризики інфляційних процесів. Тому дуже важливо розглянути та оцінити макроекономічну стабільність за перші сто днів чотирьох урядів. Характерно, що вона знаходилася практично на одному рівні.
Високий рівень соціальних виплат жодного разу не спровокував сплеску інфляції в 2005—2006 роках. Деяке підвищення інфляції у вересні — жовтні, швидше за все, є наслідком накопичених за два останні роки інфляційних очікувань і підвищення тарифів на енергоносії. Бюджетна стабільність (дефіцит бюджету) також був практично на однаковому рівні за часів усіх чотирьох урядів. Правда, деякий сплеск дефіциту бюджету був допущений при уряді Єханурова в грудні 2005 р.
Прибутки та витрати бюджету зростали досить високими темпами ще за часів уряду Януковича 2003 року. Така ж динаміка збереглася також 2006-го. Але найбільше зростання бюджетних надходжень і витрат відзначене 2005 року. Про це також не можна забувати. Ресурсна база для цього, безумовно, була створена в 2003—2004 роках. Згідно з досвідом бюджетного процесу, за роки незалежності відомо, що велике зростання бюджетних надходжень можливе лише за умови стійкого економічного розвитку. Ми привели основні цифри. Висновки читач, сподіваємося, зробить сам.
