Учора перший і поки що єдиний в Україні будинок-гуртожиток для людей із інтелектуальною недостатністю старше 16 років презентував результати першого року своєї діяльності. Цей міні-гуртожиток, створений благодійним товариством «Джерела», є унікальним для нашої країни проектом із соціальної адаптації інвалідів шляхом супроводу, догляду і денної зайнятості. Відзначаючи першу річницю з часу прийняття рішення Київської міської ради, керівники «Джерел» підбили підсумки року, подякували спонсорам і показали гостям, що і як роблять у гуртожитку його особливі мешканці.
Рік тому товариство отримало в оренду будинок і подвір’я для облаштування під потреби дорослих інвалідів і трохи більше мільйона гривень. Рік тому тут нiчого не було — тепер відвідувачів зустрічає дитячий майданчик, охайні осінні клумби і двоповерхова будівля зі свіжим ремонтом. Сьогодні до гуртожитку підведені усі комунікації, закуплено меблі, обладнано приміщення для проживання і для роботи людей із інтелектуальною недостатністю. Мешканців небагато: вісім людей проживають в гуртожитку постійно, ще семеро проводять тут тільки робочий день. У кожного — своя затишна кімната зі столом, ліжком, шафою. Основну частину робочого дня вони проводять або в майстерні, або на вулиці — виготовляють різноманітні листівки, іграшки, свічки або облаштовують прилеглу територію.
Директор «Джерел» Раїса Кравченко запевнила гостей, що з клієнтами гуртожитку все гаразд, у цьому експериментальний заклад чи не найкращий. Значно важче працювати з потенційними постачальниками продукції, інколи — з родичами інвалідів та місцевою громадою, котра неоднозначно і здебільшого негативно ставиться до підопічних «Джерел». Щоправда, за рік роботи ставлення киян дещо змінилося: якщо в інших містах створення й діяльність подібних гуртожитків чи денних центрів гальмується через збирання підписів і звернень до місцевої влади, то до тутешніх утриманців місцеві жителі ставляться доброзичливо. Аж до того, що допомагати розумово відсталим зголошуються місцеві школярі. Учора, якраз до початку заходу, дев’ятикласники школи № 42 посадили на подвір’ї гуртожитку кілька дерев. Дівчатка з цієї школи, хоч і прийшли тільки вперше, запевнили гостей, що допомога розумово відсталим не створює для них великих незручностей, і що виконувати посильну роботу для тих, хто її потребує — святий обов’язок молоді.
Наостанок гостей запросили до майстерні. У двох світлих кімнатах розставлені вже готові вироби — свічки квадратні й круглі, у формі квіточок чи вуликів, розписані воском. На столах розкладено матеріали для роботи — шматочки різнокольорового парафіну, скляні колби-форми. Звичними рухами мешканці гуртожитку вкладають у форму гноти, подрібнюють парафін, наповнюють ним склянку, заливають воском... І до наших послуг — яскрава свічка, хоч зараз на продаж. Чи на виставку.
Як їм тут живеться? Подобається робота? Чи не ображають? «Тут добре, — відповідає Олена (ім’я змінено). — Нас хвалять. І ще ми листівки робимо отакі, красиві. А дома краще, вдома у мене сестра й кішка...»
