Висловлювання щодо помаранчевої революції — цікаві та змістовні. Проте, якщо аналізувати дії влади, виникає запитання: чи потрібно святкувати цю подію? Гадаю, хто хоче, хай святкує, а хто вважає, що нічого святкувати, то й не треба.
На жаль, окрім загальних гасел, що нова влада буде моральною, буде турбуватися про народ, державу, нічого конкретного не було вирішено на Майдані.
Чому не сталося, як гадалося? — Тому що бюрократична система, яка існує протягом століть, навчилася засмоктувати навіть морально стійких особистостей. Капітал і чиновництво, яке його обслуговує, обирали на посаду Президента людину, якою б вони могли керувати. Як пише Андрій Діхтяренко: «Ющенко є несамостійною фігурою в прийнятті ключових рішень» — і це абсолютно вірно.
Тобто бізнес і бюрократія затягли романтика В. Ющенка у болото та примусили його працювати на них за рахунок інтересів народу та держави. Що ж відбулося за рік? Природне скорочення населення до 400 тис., еміграція до 100 тис., скорочення працездатного населення на 400— 500 тис. Святкувати нічого.