29-річний губернатор Хмельниччини Олександр Буханевич був чи не останньою кандидатурою на посаду першої особи краю, погодженою урядом Єханурова. Кажуть, що він — протеже свого попередника Івана Гладуняка, обраного головою обласної ради. Спільною для Буханевича і Гладуняка є «географія» — Нетішин, місто творців мирного атому, звідки обидва прибули до Хмельницького. Гладуняк — раніше, Буханевич — пізніше. Схоже на те, що Олександр Миколайович цього і не приховує. Бо щоразу повторює, що позитивні тенденції у соціально-економічному розвитку визначилися ще за Гладуняка, який «одержав тяжку спадщину». А він, мовляв, тільки продовжує і поглиблює процес.
Своїм найвагомішим досягненням за сто днів роботи Олександр Буханевич вважає «результат плідних переговорів з урядом Московської області (РФ)». «Вже у грудні 2006-го буде підписано угоду про співпрацю на взаємовигідній основі», — складає оптимістичний прогноз Олександр Миколайович. І вгадує перспективи для рідного краю:
— Тоді, мабуть, постане питання про відновлення роботи аеропорту в Хмельницькому. Передусім, будуть запущені рейси «Москва — Хмельницький» і, можливо, «Санкт-Петербург — Хмельницький». Мова не просто про аеропорт, а про об’єкт європейського рівня. Можливо, що у реконструкцію будуть спрямовані інвестиції з Росії. Цей варіант — не з найгірших. Власне, все буде узгоджено під час візиту нашої делегації до Москви.
— Невже, Олександре Миколайовичу, покладемо край так званому м’ясо-молочному протистоянню окремо взятими областями двох країн?
— Хмельниччина має що експортувати. Однак покупець, що досі, на жаль, не відбувся, виставляє обгрунтовану умову — молоко, з якого виготовляють сир і масло, інші продукти, має «доїтися» на великих фермах, а не у хліву. На цьому ж етапі у балансі сировина деяких молзаводів, вироблена у хлівах, сягає близько 90 відсотків. Сировари і маслороби погоджуються: з такого молока нічого путнього не зробиш. Поголів’я на фермах продовжує «падати». У порівнянні з відповідним торішнім періодом — майже на вісім тисяч корів.
Говорять про 300 тисяч гектарів сільгоспугідь, що облогують. Бував у селах, спілкувався з людьми, які віддали свої земельні паї в оренду великим інвесторам. Ті не займаються ні скотарством, ні свинарством, ні соціальним розвитком. Села опинилися поза виробничим процесом, продовжують занепадати. Панує безробіття. Вважаю, що потрібна державна програма піднесення села. На жаль, я поки що не бачу, як можна на місці це вирішити...
Інша річ — інвестиції у промисловість. Дають бажані результати. Як-от у славутський завод «Будфарфор» іноземцями спрямовано 50 мільйонів євро.
У нас є кому вкладати і є куди вкладати гроші. Ведуться підготовчі роботи щодо продовження будівництва третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. У ближчій перспективі — громадські слухання з оцього питання. На ВАТ «Подільський цемент» завершено виконання інвестиційного проекту вартістю 70 мільйонів гривень для того, щоб спалювати у печах не газ, як досі, а вугілля. Цей захід дає можливість підприємству практично відмовитися від використання природного газу і зменшити обсяги його споживання у краї на 25 відсотків. Економічний ефект — 26 мільйонів гривень на рік.
— Як ведеться губернаторові у «період двовладдя»?
— В нас хоч не «тривладдя», як там, де обласні ради намагаються показати виконавчій владі, як кажуть, «хто у домі хазяїн». В адміністрації і ради — повне взаєморозуміння щодо підходів до питань організації життя у краї.
Якщо виконувати всі доручення Секретаріату Президента й уряду, то все буде нормально. Я не відчуваю якихось утисків. Однак уряд призупинив будь-які погодження кандидатур на керівні посади на місцях. Ця проблема стосується не лише Хмельницької, а й усіх інших областей. Досі вакантні шість посад голів райдержадміністрацій, дві — заступників голови облдержадміністрації.
На жаль, мені за цей період не вдалося створити систему управління. Бувало, що дав доручення не заступникові (бо його поки що немає), а начальникові управління. Потім з’ясовується, що питання не вирішилося. Начальник управління не зміг потрапити на прийом, аби пояснити, чому не виконано доручення... Заступник голови облдержадміністрації має бути головним в тих галузях, за які йому доручено відповідати.
Немає проблем із субвенціями. Є проблема з освоєнням коштів. Передусім, в тих районах, що залишилися без голів адміністрацій. Он Летичів, райцентр, досі не газифіковано. Місцева влада мала б підготувати документацію. І цього не зробила належним чином. А хто ж замість неї це зробить?
— Чи начальники управлінь відповідають на виклики часу?
— Далеко не всі. Передусім, ті, які працюють у гуманітарній сфері. Вони неналежним чином контролюють ситуацію, а тому й не впливають на перебіг подій.
— У Кузьмині Городоцького району школа на порозі зими залишилася без тепла. Це маєте на увазі?
— Не тільки це. Є претензії і до управління промисловості... На засіданні колегії облдержадміністрації я зняв із порядку денного питання про медицину. Бо воно виявилося непідготовленим як слід. Необхідно ухвалити виважене рішення, яке, можливо, дехто не привітає.
— Які, сказати б, політичні кольори ваших кадрових пропозицій?
— Усі кандидати на керівні посади, якщо я не помиляюсь, — безпартійні. Пропонуючи, зважали тільки на професійні якості кандидатів, результати їхньої праці на тих ділянках, які вони поки що займають.
— А ви, Олександре Миколайовичу, — не просто «помаранчевий». Обрані до складу політради НСНУ. І, до речі, не так давно побували на «килимі» у Віктора Януковича.
— Разом з усіма іншими головами облдержадміністрацій. Співбесіда ж, звісно, відбувалася віч- на-віч. Тривала близько години. Була діловою, відвертою. Віктор Федорович вказав і на позитивні, і на негативні тенденції у краї. Суттєвих зауважень щодо темпів, динаміки соціально-економічного розвитку краю у прем’єра не було. Він зажадав, аби я взяв у руки систему управління. Потім подарував теку «Хмельницька область». Там — усі матеріали про наш край. Навіть довідка про те, з яких джерел фінансується футбольний клуб «Поділля», куди йдуть оці гроші. Є що аналізувати, з чого робити висновки.
— Кажуть про якісь зміни, що мають відбутися в обласній парторганізації НСНУ. І взагалі, як ви прокоментуєте ситуацію, що склалася у «Нашій Україні»?
— Візьму участь у засіданні політради партії. Оберемо голову, а вже потім буду коментувати події, що відбуваються. Поки що тема активно обговорюється у партосередках — називають тих, кого воліли б бачити головою політради. Повна демократія.
ДОВІДКА «Дня»
Буханевич Олександр Миколайович народився 25 лютого 1977 року у селі Печанівка Дзержинського (нині Романівського ) району Житомирської області у сім’ї робітників.
1983 року пішов до Печанівської середньої школи, яку закінчив у 1994 році з золотою медаллю. Того ж року вступив до Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, яку закінчив у 1999 році з відзнакою за спеціальністю «правознавство», отримавши кваліфікацію юриста. В Європейському університеті фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу навчався на факультеті економіки та менеджменту, де отримав кваліфікацію спеціаліста з обліку і аудиту.
Свою трудову діяльність розпочав у 1999 році на посаді старшого слідчого прокуратури міста Житомира. Пізніше — викладав в Національному університеті «Острозька академія», працював заступником декана правничого факультету.
У 2004 році — Голова правління Хмельницької регіональної правозахисної громадської організації «Народна довіра».
31 березня 2002 року обраний депутатом Нетішинської міської ради IV скликання , заступник голови постійної комісії з питань депутатської діяльності, етики, регламенту, законності та правопорядку, голова депутатської групи «Народна довіра». З грудня 2004 року займає посаду секретаря Нетішинської міської ради IV скликання.
З квітня 2005 року — керівник апарату Хмельницької облдержадміністрації.
У березні 2006 року обраний депутатом обласної ради від блоку «Наша Україна». Нині є керівником фракції «Наша Україна» в обласній раді.
Одружений, виховує сина.
