Цього четверга відбулася офіційна презентація звіту Програми розвитку ООН. 2006 року основною темою досліджень в Організації Об'єднаних Націй стала тема питної води: за останніми даними, у світі понад мільярд людей не мають доступу до джерел чистої води і понад 2,5 мільярда осіб не забезпечені доступом до систем каналізації. Наслідком нестачі води в світовому масштабі стає висока смертність і захворюваність у країнах із «водним стресом», особливо серед малозабезпеченого населення.
Саме найбіднішим доводиться платити за воду більше за інших. Це пов'язано з віддаленістю джерел чистої води і з високою вартістю проведення централізованої водомережі. «Проблемою XXI століття скоро стануть не нафта й газ, а вода й відходи, — вважає директор Українського науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем Анатолій Яцик. — В Україні за останні кілька років складено понад 40 законодавчо-правових і нормативних актів, для виконання яких найбільше не вистачає доброї волі посадових осіб». Що ж відбувається із водою в Україні? Згідно даних доповіді, доступ до покращених джерел води і каналізації мають 96% населення нашої держави. Серед країн із середнім рівнем розвитку людського потенціалу це досить високий показник, хоча, наприклад, у Самоа населення забезпечене цими послугами на 100%.
Доповідь ООН рекомендує урядам усіх держав перейти від декларування конституційних чи нормативних принципів водної політики та зосередити увагу на конкретному законодавстві, яке б забезпечило кожну людину безперебійним, безпечним і економічно необтяжливим водопостачанням. «Базовою метою повинно бути надання кожному громадянину не менше 20 літрів чистої води на день, причому для найбідніших верств населення — безкоштовно», — сказано у звіті.
Охочих заперечити кількість українців із якісною водою серед присутніх на презентації не знайшлося. Однак виявилося, що забезпеченість водою у маловодні роки складає тільки 1000 кубічних метрів на душу населення на рік — за світовими стандартами це значить, що Україна, незважаючи на чотири великі водні басейни, належить до країн із так званим водним стресом. У зв'язку з цим голова Державного комітету України з водного господарства Василь Сташук розповів про перетворення, які відбудуться в керівництві національними водними ресурсами. Як виявилося, зараз триває масштабна робота із відтворення водних джерел: тільки в Київській області 2006 року їх було відтворено близько трьохсот. Окрім цього уже розробляються способи переходу на басейнову систему управління водними ресурсами. Це дозволить встановити, скільки води українці отримують із річок, скільки «вливають», скільки води йде в Чорне море тощо. Більше того: така система дозволить створити екологічні паспорти кожної водної артерії країни, і державі буде значно простіше відстежувати природні чи штучні зміни водного басейну України.
Повертаючись до насущних українських реалій, зокрема, надзвичайної ситуації із водою у Севастополі (нагадаємо, з минулого тижня у місті було повністю відключено водопостачання), Василь Сташук запевнив журналістів, що ситуація повністю під контролем, а самі неприємності пов'язані з початком опалювального сезону, який традиційно готує українцям низку неприємностей. Чи справді вода перенасичена мінеральними речовинами В. Сташук не уточнив, але порадив не пити воду з-під кранів.
