Президент Джордж Буш зазнав поразки на проміжних виборах у США. Сам він не балотувався ні в сенатори, ні в конгресмени, але дуже активно брав участь у кампанії, підтримуючи представників Республіканської партії. Як Президент України Віктор Ющенко, глава американської адміністрації разом із Республіканською партією опинився в меншості в палаті представників. Поки що не відомо, скільки місць отримають республіканці в сенаті, за який іде запекла боротьба, й не виключено, що демократи й республіканці здобудуть половину мандатів у верхній палаті конгресу. Тоді більшість буде за Республіканською партією, оскільки спікером сенату є віце-президент, а цю посаду зараз обіймає республіканець Дік Чейні.
Тим не менш уже зараз можна констатувати, що демократи досягли важливої перемоги. Вагомості цій перемозі додає той факт, що Демократична партія бере під контроль палату представників після 12-річної перерви. Демократам удалося відібрати 15 місць у республіканців. Таким чином, партії помінялися місцями в палаті представників. Якщо раніше республіканці й демократи мали по 229 і 201 місцю відповідно, то на сьогодні демократи зуміли отримати 228 місць у 435-місцевому законодавчому органі.
Самі демократи назвали підсумки проміжних виборів «блискучою перемогою американського народу». Саме так охарактеризувала цю подію лідер демократів у палаті представників Ненсі Пелосі, яка, очевидно, стане першою жінкою-спікером у нижній палаті Конгресу. «Сьогодні американці проголосували за зміни й за те, щоб демократи повели нашу країну в новому напрямі. Саме це ми й маємо намір зробити», — заявила вона.
Представник Білого дому Тоні Сноу визнав перемогу демократів у палаті представників і заявив про готовність адміністрації Буша «працювати з лідерами демократів над найважливішими питаннями, включаючи перемогу у війні в Іраку та у війні з тероризмом загалом, а також забезпечення росту економіки».
Багато спостерігачів розглядають вибори як своєрідний референдум, в якому буде дана оцінка політицi президента Джорджа Буша в Іраку. Зараз багато аналітики сходяться на тому, що результати проміжних виборів змінили політичний клімат у США. Очікується, що останні два роки президентства Джорджа Буша помітно відрізнятимуться від того, що було раніше.
Тим часом представник Білого дому заявив, що в президента дуже насичена програма на наступні два роки, й будуть потрібні обидві партії. Сам же президент Буш проведе прес- конференцію за результатами виборів увечері.
Деякi європейці з радістю сприйняли новину про поразку Республіканської партії президента США Джорджа Буша на виборах до Конгресу, сподіваючись на те, що демократи допоможуть усунути розкол, що намітився останніх років між Європою й Америкою. «Тепер в Америці менше Білого дому, а у світі менше Америки», — сказав у інтерв’ю Рейтер Домінік Муазі з Французького інституту міжнародних відносин. Соціалісти в Європейському парламенті, які поступаються за чисельністю лише консерваторам, вітали результати виборів, зазначивши, що позиції Буша «серйозно послабли». «Ми раді, що тепер ми бачимо початок кінця шестирічного кошмару для світу», — сказав голова групи соціалістів, яка складається з 201 депутата, Мартін Шульц.
КОМЕНТАРI
Євген КАМІНСЬКИЙ, завідувач відділом Інституту світової економіки та міжнародних відносин:
— Не слід все зводити на цих виборах лише до іракської проблеми. Для американців сьогодні більш важливим є проблеми внутрішньої безпеки. Цю проблему один із представників Демократичної партії окреслив таким чином: американцям починає обридати знімати черевики в аеропорту. В цьому сенсі результати виборів до палати представників більшою мірою залежать від того, що американці не хочуть жити в постійній напрузі, у ситуації, коли їм постійно говорять про загрозу міжнародного тероризму. Так можна прожити місяць-два, але не постійно. І це при цьому, що народ має всі фінансові соціальні можливості, щоб жити спокійно. Не слід забувати про таку проблему, якою дуже сильно маніпулювали представники Демократичної партії, це тема зниження енергетичної залежності, особливо нафтової залежності від Близького Сходу. Крім цього, існують проблеми, пов’язані з міграцією. Побудова стіни між Мексикою і США викликала те, що нові громадяни Америки, які є переважно особами латиноамериканського походження, голосували проти республіканців. Тим не менше іракську проблему слід враховувати. Яким чином? По-перше, слід враховувати суспільну втому від того, що з квітня 2003 року ведеться війна, завершальних наслідків якої не видно.
З іншого боку, коли ми говоримо про демократів, не можна забувати про таку річ, що пріоритети зовнішньополітичної стратегії США є незмінними. В їхнiй основі лежать чіткі цілі, які, принаймні, після розпаду Радянського Союзу практично не міняються. Мова йде про вплив своїм прикладом на інші держави. Прикладом внутрішнього розвитку, своєю демократією американці прагнуть довести, що тільки завдяки верховенству закону можна забезпечити соціально-економічний розвиток. І якщо це не реалізовується і не сприймається в інших державах, то республіканці здатні використовувати всі наявні методи і механізми впливу на інші держави. Особливо, якщо на думку республіканської адміністрації існує загроза національним інтересам США.
Демократи, якщо щось і змінять, то перейдуть більше до використання дипломатичних і економічних методів і знову піднесуть роль чинника впливу своїм прикладом. Я думаю, що не слід сподіватися на те, що негайно будуть виведені американські війська з Іраку. Але можна сподіватися, що демократи у палаті представників, вочевидь, будуть прагнути залучитися більшою підтримкою своїх традиційних союзників у Західній Європі. Знайти такі шляхи впливу на Західну Європу, які дозволять повернутися їм до повнокровного союзу із США, який був порушений частково саме війною в Іраку. Тому, на мій погляд, проблема євроамериканських відносин стане ключовою і в цьому сенсі вона найбільше цікавить Україну. Тобто йдеться про можливу спробу демократичної більшості палати представників поліпшити стосунки із Західною Європою, передусім з Європейським Союзом, зняти існуючу напругу у відносинах. І тут ми можемо знайти можливість підвищити свої шанси на реалізацію європейського і євроатлантичного вибору. Сьогодні ми, безумовно, маємо підтримку у цьому курсі практично лише з боку адміністрації США. У нас немає підстав говорити про те, що нас на цьому шляху відверто і безумовно підтримує Європа. Тим більше, вже з’явилася заява Європейської Комісії про те, що після вступу Румунії і Болгарії будуть змінені умови для вступу до ЄС. І я думаю, якщо зміняться євроамериканські відносини на краще, то для України це стане нагодою більшою мірою заручитися американською підтримкою у справі реалізації свого європейського і євроатлантичного курсу. Нарешті, мені здається, що демократи схильні краще знаходити спільну мову з російським керівництвом. Принаймні, це було за часів Білла Клінтона. Сьогодні республіканська адміністрація при всьому зовнішньому лоску у відносинах з РФ має певні проблеми. Я думаю, демократична більшість спробує змінити ситуацію в цьому сенсі. Тому у нас з’являється шанс якимось чином скористатися американською допомогою для того, щоб вийти на новий, прагматичний, справжній сучасний рівень відносин з РФ. Також це стосується і Європейського Союзу.
Навряд чи при домінуванні демократів у палаті представників слід очікувати якогось тиску з боку США на Росію. Демократи можуть організувати слухання про ситуацію з правами людини в РФ, можуть якимось чином знову поставити питання Чечні, питання Кавказу, відносин з Грузією. Але меншою мірою це буде стосуватися України. Якщо виходити з українських інтересів, головне для нас те, що можуть статися певні позитивні для України зміни в американо-російських і американо-європейських відносинах. Якщо буде знайдено спільну мову між Брюсселем і Вашингтоном за допомогою демократичної більшості в палаті представників, то в нас з’являються додаткові надії.
Юрій ЩЕРБАК, екс-посол України в США:
— Це, що сталося в США, нагадує ситуацію з українським Президентом Віктором Ющенком. По-перше, я думаю, що принципових змін щодо України не відбудеться. Оскільки великими проблемами в зовнішній політиці США є звичайно не Україна, а Ірак, Афганістан, проведення антитерористичної операції, виклик з боку Корейської Народно-Демократичної Республіки, а також аналогічний виклик з боку Ірану. Ці проблеми залишаються і тепер їх доведеться вирішувати демократам. Разом iз тим, я хотів би сказати, що нам треба трошки почекати, бо принципове значення має, хто контролюватиме сенат. Оскільки саме ця палата Конгресу визначає, параметри міжнародної політики США і багато в чому диктує у зовнішньополітичній ситуації Сполучених Штатів. Звичайно, уже зараз зрозуміло, що президенту Джорджу Бушу доведеться важко з палатою представників, яка не буде з таким ентузіазмом підтримувати, як це робили республіканці, внутрішню і зовнішню політику. Разом сенат залишається важливим органом, де рішення будуть набувати іншої форми і, можливо, будуть розставлені по іншому акценти.
Хотів би сказати, що демократи попсують кров президенту Бушу. І ще невідомо, у кого краща доля, у Президента Ющенка чи в президента Буша. Тому що радикальні демократи погрожували президенту Бушу імпічментом. Вони хочуть розслідувати справу війни в Іраку і довести, якщо президент обманював американську громадську думку, офіційні органи, в тому числі Конгрес, то це дуже серйозний злочин і це вести за собою дуже тяжкі наслідки. Демократам дуже важливо розширити прорив, якого вони досягли, і закріпити його. Крім того, величезна перевага, з якою Хіларі Клінтон перемогла у Нью- Йорку свідчить про те, що вона стає надзвичайно вагомим кандидатом на посаду президента США. Це її особиста перемога і перемога Демократичної партії. Тому зараз тактика демократів буде полягати в здійсненні тиску на Буша і адміністрацію, використання загроз різного роду розслідувань. Причому не лише із розв’язанням війни в Іраку, але й з ситуаціями, які були у внутрішньому житті США. Мова йде про корпоративні скандали, які припали на еру Буша, і обстановку в багатьох корпораціях, де, скажімо, президент корпорації заробляє в 350 разів більше ніж досить високооплачуваний спеціаліст. Це зараз дуже турбує демократичну громадськість США. Тому що такого величезного розриву чи диференціації в зарплаті в історії цієї країни ніколи не було. Це веде до значного соціального розчарування, до великої зневіри народу в можливість здійснити американську мрію.
Треба віддати належне президенту США Джорджу Бушу, його шаленій енергії, з якою він об’їжджав США. Він розумів, що йдеться про серйозну поразку тому енергійно захищав свою політику, вдавався до примітивних кліше. Зокрема він стверджував, що демократи не мають стратегії, вони програють війну в Іраку, не будуть боротися з тероризмом, а США не повинні цього робити. Все це абсолютна нісенітниця, тому що демократи так само занепокоєні проблемами безпеки США як республіканці й ніхто тут немає права вважати, що він найголовніший і найвідповідальний в країні.
Я думаю, що зараз почнуться дуже важкі й похмурі дні для Білого дому і ніхто не знає, як пройдуть останні два роки перебування президента Буша при владі.
Ми не можемо нічого поганого сказати на адресу республіканців. Той же лідер республіканської більшості в палаті представників Денніс Хастер був ініціатором введення в Україні програми допомоги молодим демократіям, допомоги Верховній Раді України. Спеціальна програма має розпочатися наприкінці цього року. В демократичному таборі можливі певні зміщення акцентів щодо України. Українська громада в США, яка традиційно підтримує республіканців, завжди мала проблеми з демократами. Правда, слід зазначити, що саме в період перебування Клінтона на чолі демократичної адміністрації Білого дому між Україною і США склалося стратегічне партнерство і наші відносини вийшли на дуже високі параметри співробітництва. Зараз картина звичайно ускладнилась.
Ці вибори довели, що одна країна, якою б могутньою вона не була, не може повністю відповідати за все, що відбувається в світi. Настільки він драматичний, складний, суперечливий. І США можуть зламатися під вагою зобов’язань, які вони взяли на себе. Я думаю, що будуть внесені великі корективи і в кампанію в Афганістані. Який сенс окупувати країну, яка принципово не піддається окупації, що довела радянська окупація Афганістану. В Іраку, звичайно, американці доведуть справу до кінця. Можливо, при цьому знайдуть якісь інші методи ведення війни в Іраку. Адже американська громадська думка категорично проти загибелі своїх синів і дочок, які воюють в Іраку. Демократам прийдеться приймати рішення. Але слід зазначити, що президент залишається президентом зі всіма його великими і потужними повноваженнями.
Незважаючи на те, якою буде більшість у сенаті, ситуація в США змінилася історично. Ми кажемо, що Україна поділена, а не уявляємо, як поділена Америка, яка не змогла вибрати президентом .Альберта Гора і Джиммі Керрі. Тепер взяла реванш ця частина Америки. Це інтелектуальна Америка, Америка великих міст, постіндустріального суспільства. Це не Америка фундаментальних цінностей, на чому побудована сьогоднішня адміністрація США.
Стосовно Росії зовнішня політика США може змінитися. З одного боку республіканці як Рейган, маючи за собою славу фундаменталістів чи іншими словами консерваторів, завжди простягали руку Росії і допомагали їй. Тут велику роль відіграє те, що Буш сказав, що він є особистим другом Путіна. Все це може змінити демократична практика. Адже в таборі демократів давно назрівали антиросійські настрої, які ледве стримувалися державним департаментом, адміністрацією. Але я хочу сказати, що Мак-Кейн сенатор зі штату Арізона, популярний республіканець, який залишається одним із найпотужніших кандидатів на посаду президента з боку Республіканської партії, налаштований надзвичайно критично до Росії і надзвичайно позитивно до України. Звичайно, можуть бути певні зміни риторики, але якихось драматичних чи різких змін зараз не слід очікувати. Тим паче, що державний департамент залишається під контролем Кондоліззи Райс. Тим не менше, резолюції, які може приймати Конгрес, можуть гальмувати ті чи інші програми, змінювати бюджетний процес. Це залишається дуже серйозним фактором впливу на ситуацію, на президента Буша.
