Депутати Європейського парламенту підтримали ініціативу проведення переговорів із баскським сепаратистським угрупованням ЕТА. За запропоновану правлячими в Іспанії соціалістами на чолі з прем'єром Родрігесом Сапатеро резолюцію проголосував 321 депутат. Про можливість діалогу з угрупованням було оголошено після того як ЕТА заявила про нібито безстрокове припинення вогню.
Власне рішення — вступати чи ні у переговори з баскською сепаратистською організацією ЕТА, нагадувало шекспірівське «бути чи не бути». Під час дебатів віце-президент Європейської комісії Франко Фраттіні заявив: «Комісія обізнана про складнощі ініціативи, і про те, наскільки чутливе це питання. Проте ми переконані, що Іспанія зі всіма властивими їй демократичними інститутами, знайде вірний шлях, який покладе край тероризму ЕТА». Між тим Ганс Петтерінг — голова фракції Європейської народної партії в Європарламенті навів контраргументи: «Ми і група європейських демократів задаємося питанням, як ми можемо довіряти ЕТА і Батасуні, коли вони говорять, що хочуть миру, але не думають про сім'ї тих, у кого від рук угруповання загинули рідні люди, і яким ЕТА не сказала ані слова співчуття».
Ситуація обтяжується тим, що як підтверджує французька поліція, ЕТА є виконавцем крадіжки більше аніж двох сотень пістолетів і револьверів на заводі у місті Німесі, що ставить під питання можливість конструктивного діалогу з терористами як і весь «мирний процес» у цілому. ETA знову доводить, що її перемир'я — це аж ніяк не можливість для безумовного припинення насильства, і ще менше для її розпуску і роззброєння. Виглядає так, що це перемир'я продовжує бути для ETA стратегічним засобом її збройної боротьби, котра активізується або дезактивізується в прямій залежності від критеріїв її поточних тактичних можливостей.
ЕТА вдається вправно використовувати на свою користь протиріччя і розбіжності, які виникають із-за відсутності спільної платформи розуміння ситуації в діючих у Іспанії політичних партій і тієї політичної плутанини, котру сіють націоналістично орієнтовані партії, для яких терористичне насильство є приводом для збільшення непримиренної ідеологічної боротьби з правлячими в країні соціалістами. І поки з сепаратистами намагаються вести діалог, ЕТА використає це перемир'я для того аби переозброїтися, оскільки воно зовсім не передбачає її розпуску. Навпаки, уряд Сапатеро не зміг досягнути розбірливих гарантій того, що терористичні групи повністю припинять вуличне насильство, вимагання чи погрози.
Крім того, діалог з терористами не був відмінний не дивлячись на те, що вони повторили, що перемир'я оборотне, і що вони не полишають збройної боротьби. І це незважаючи на те, що ЕТА висловила своє недвозначне бажання залишатися й надалі загрозою для іспанської демократії якщо вона не досягне всіх своїх традиційних цілей, що означають можливість самовизначення і унезалежнення баскських територій. Причому терористи не знаходять у проведенні переговорного процесу жодних вагомих аргументів, які б могли вплинути і кардинально змінити їхні плани. Очевидно, що уряд соціалістів не бажає припиняти діалог з представниками ЕТА, тому що він потрапив у заплутаний лабіринт політичних маневрів, в якому запобігання особистої невдачі Сапатеро вимагає укладання хоча б тимчасової угоди з терористами.
Проблема полягає в тому, що з кожним днем стає все очевидніше, що можливості домовитися з ЕТА не існує, а всі демократичні маневри навколо цієї проблеми лишень ведуть до втрати віри у її універсальні методи демократії. Виглядає, що Європа не зробила належних висновків з того, що трапилося позавчора у Німесі, тому що напад на завод, де виготовляється зброя — це не що інше як акт тероризму на французькій території, який вкотре наочно доводить, що це терористичне угруповання активно переозброюється і в жодному разі не збирається відмовлятися від своїх планів продовження насильства.
Більше того, той факт, що викрадення зброї відбулося 24 жовтня, тобто буквально напередодні недоречної дискусії у Європейському парламенті, абсолютно не вплинуло на рішення європарламентаріїв, доводить, що Європарламент припускається ще більшої помилки, аніж іспанський уряд. Тому що вона лише підкреслила нереалістичний погляд на реальну ситуацію навколо цієї терористичної організації. Не можна погодитись із тим, що Європа розвернеться проти ЕТА в разі якщо вона знову почне проводити свої теракти. Бо Європа вже раніше виступала проти ЕТА й тому і включила її до списку терористичних організацій. Але проведення подібної дискусії цілковито нівелює історичне завоювання іспанського суспільства і європейської суспільної думки, котрі визначають винятково злочинний характер діяльності цього терористичного угруповання. Образно кажучи, замість білого прапору капітуляції отримано можливість продовження вогню зі стратегічної висоти, котра залишилася у руках терористів. Що більше можна було зробити для «благодіяння» терористам, котрі, безумовно не приминуть використати надане їм перемир'я для перегрупування свої рядів і накопичення сил перед черговими терористичними актами.
Європейський парламент, на жаль, «купився» на так званий мирний процес. Чим підтвердив можливість для ЕТА брати участь у політичному діалозі й використовувати методи насильства, щоб добиватися того, що вона вимагає від європейської спільноти. Сумнівність і алогічність подібного рішення підтверджується фактичним поділом навпіл думок європарламентаріїв із цього питання. Власне, це дуже важкий виклик для європейської демократії, оскільки ЕТА після подібного рішення цілком може вважати, що її терористична діяльність ледве не отримала легітимність і опору в стінах Європейського парламенту. То ж залишається й надалі одне сакраментальне запитання — чи можливо вести успішний діалог під дулами пістолетів терористів?..
