Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

РЕЗОНАНС

28 жовтня, 2006 - 00:00

Неукраїнська Україна: хто винний?

(відгук на статтю Ігоря Лосєва «Ще один прожект неукраїнської України», газета «День», №175, п’ятниця, 13 жовтня 2006)

У газеті «День» від 13 жовтня прочитав змістовну, логічну статтю Ігоря Лосєва «Ще один прожект неукраїнської України». Чому не відбулася українська Україна, чому на значних теренах держави діють, по суті, україножери? Гадаю, на це декілька причин. По-перше, з 60-х років ХХ ст. почалося вимирання та виродження українського народу: знижувалася народжуваність, збільшувалась кількість пенсіонерів та інвалідів. Ці процеси поширилися й на інші індустріальні країни. Але концентрація шкідливих виробництв в Україні у 10 разів перевищує середні світові показники. Забруднення зовнішнього середовища значно посилилось після іспитів атомної зброї у повітрі, аварій на АЕС, та інших техногенних аварій, а в Україні — після катастрофи на ЧАЕС. Невідомо, як це вплине на стан здоров’я населення України, де біля 40% теренів уже зараз забруднені невеликими дозами плутонію.

Людство відтворило сотні тисяч нових хімічних сполук, яких раніше не було, і ці сполуки вже потрапили до організму людей із ще невідомими наслідками для здоров’я населення. Також невідома вся негативна дія електрохвиль побутового та промислового обладнання.

До влади прийшли не патріоти-націоналісти, а стара номенклатура. Анна Політковська колись говорила стосовно Росії: «Ніякої мети у влади Росії немає, лише, як можна довше утриматися при владі, награбастати, як можна більше грошей та акцій поки при владі. Головні олігархи Росії — це адміністрація президента, яка контролює бізнес. Вони піклуються лише про те, щоб матеріально забезпечити своїх нащадків». В Україні така ж сама ситуація, проте у нас це не тільки адміністрація Президента, а ще й різні клани. І вони не зацікавлені в єдності народу, у тому, щоб була українська Україна.

Що залежить від незалежного депутата?

(відгук на статтю Вадима РИЖКОВА «Навіщо приїжджав Рогозін?», газета «День», №167, вівторок, 3 жовтня 2006)

Рогозін вважає себе слов’янофілом і «свято вірить у те, що Росія, Україна та Білорусь у майбутньому знову зможуть об’єднатися». Не виключено, що він насправді цього бажає. Проте влада та капітал Росії в цьому незацікавлені, тому вони й відсторонили його від керівництва партією «Батьківщина». Російські олігархи та бюрократія не пішли за закликами слов’янофілів, які намагалися зберегти переважно слов’янську Росію, відокремившись від неслов’янських автономій. Тобто, відмовитися від частки теренів, а частину зберегти для будівництва енергетичної імперії, за рахунок перетворення Росії зі слов’янської держави на багатонаціональну, де «русские» будуть надменшиною. І від цього влада Росії не відмовиться (адже є думки, що енергетичну корпорацію Росії після перевиборів очолить президент Росії В. Путін). Виходить, Рогозін приїздив до України, щоб отримати якусь користь для російської світової енергетичної імперії, а не для того, щоб покращити взаємини між слов’янами.

Владислав КОМОВ, лікар, пенсіонер

Газета: 
Рубрика: