У рамках «Київ Музик Фесту» були представлені симфонічні, хорові, камерні твори, кілька сольних проектів, відбулася наукова конференція «Українська музика 20-х років XX століття» і ряд інших нетривіальних подій. Близько 200 музичних творів різних авторів — від старих майстрів до новітніх художніх досягнень України та інших країн, об’єднаних у кілька десятків концертних програм — протягом фестивалю звучали в кращих київських залах і навіть церкві.
У концертах фестивалю українська музика традиційно домінувала над зарубіжною: звучали твори Ігоря Щербакова, Івана Карабиця, Володимира Рунчака, Юрія Іщенка, Олександра Костіна і ін., а також старих майстрів нашої композиторської школи: від Максима Березовського до Віктора Косенка.
Сучасну музичну палітру України (композиції майже 120 авторів, половина з яких — прем’єри), а також твори зарубіжних композиторів презентували провідні вітчизняні симфонічні колективи: Національний і Президентський, Національної радіокомпанії, Київської і Харківської філармоній; камерні оркестри «Київська камерата», «Київські солісти», «Рикошет», «Нова музика в Україні», київські хори «Київ», «Кредо», «Хрещатик», «Благовість»; хори з Луцька («Оранта»), Дрогобича («Відлуння»), українські та зарубіжні солісти і композитори. Гостями фестивалю стали композитори (Едвард Гарт і Альфред Швайцер), піаністи Енріке Граф і Володимир Вінницький, скрипачка Лі Чин Сіоу, віолончелістка Наталя Хома, ансамблі з Нідерландів і Бельгії і ін. Фестиваль має свою привабливість для артистів: адже для виконавця не може не бути цікавим живе спілкування і спільна робота з композитором-сучасником — так народжується найцікавіша інтерпретація. Іноді композитори самі виконують власні твори.
Як одну з відмітних рис нинішнього фестивалю можна виділити своєрідне поєднання не тільки найрізноманітніших музичних ансамблів, але й різних видів мистецтва — музики і театру. Так великий електроакустичний перформанс презентував твори П’єра Булеза, Івана Тараненка, Алли Загайкевич і ін., створених для акустичних інструментів, електроніки і обробки в реальному часі. Цей концерт ознаменувався також тим, що в ньому брав участь клавесиніст із Польщі Марек Топоровський, який також провів майстер-класи зі старовинної музики для студентів НМАУ. Епатажною кульмінацією концерту можна вважати світову прем’єру електроакустичного перформанса Данила Перцова під назвою «Ketsalkoatl», яка зібрала в залі багато заінтригованих. Автор (він же виконавець) босоніж вийшов на сцену, хвацько зістрибнув до оркестрової ями і там з участю акторів почав виконувати свій твір. Частина публіки ринула до епіцентру подій, а інша, розсерджена тим, що їм нічого не видно, залишила зал, одним словом, ефект — позитивний або негативний — був у наявності...
Музика в рамках фестивалю звучала з ранку і до вечора, і кількість публіки варіювала від безумовного аншлагу на «великих» (симфонічних) подіях — до вельми вузького кола глядачів на камерних концертах. Одним із «дивовижних» можна назвати цикл романсів для баритона і фортепіано Володимира Птушкіна «Счастливейшие мои письма», написані на тексти… листів Івана Мазепи до своєї коханої (цикл прозвучав у виконанні Романа Мороза та Ганни Поліщук).
Частіше за все на концерти фестивалю приходила підготовлена публіка — колеги-композитори, музикознавці, музиканти-виконавці, журналісти. Увага і повага колег — значна частина професійного успіху для композитора, проте, інша, не менш важлива складова, — це увага непрофесійної публіки, меломанів-аматорів, якою «Київ Музик Феста», мабуть, незаслужено нерозпещений...
До програми фестивалю увійшли й заходи з тематичним підтекстом, наприклад, камерний концерт, присвячений ювілею Миколи Мясковського; концерти, де звучали твори голландських, французьких, ізраїльських, англійських і інших композиторів, концерти фортепіанної і баянної музики, хорової духовної музики від Максима Березовського, Дмитра Бортнянського, Артемія Веделя, Миколи Лисенка до Лесі Дичко і Богдани Фільц, світські та джазові композиції. На спомин про фундатора «Київ Музик Феста» Івана Карабиця (1945—2002 рр.) були виконані кілька його творів, відбулася презентація Довідника його творів і концерт лауреатів конкурсу української фортепіанної музики ім. Івана Карабиця...
Завершилося одне з наймасштабніших культурних заходів столичного життя, яке дає можливість почути нову музику різних країн, оцінити прем’єри, виконавський рівень музикантів, і тим дорогоцінніше діяльність фестивалю, який примушує звучати стару й нову, популярну і зовсім невідому поки музику.
