Учора стало відомо про нестандартний і одночасно глибоко продуманий хід Президента України. Віктор Ющен ко призначив секретарем Ради національної безпеки й оборони Віталія Гайдука, відхиливши ряд інших цілком імовірних кандидатур, які вже використовувалися раніше в його кадровій обоймі, але тепер усе частіше з неї випадають (Юлія Тимошенко, Юрій Єхануров та інші). Гайдук же, схоже, може стати для президентської команди, яка останнім часом регулярно програє прем’єрській, тією новою кров’ю, яка працюватиме й на поліпшення ситуації всередині країни, на консолідацію її сходу й заходу й на підвищення підупалого рейтингу глави держави, перед яким уже маячить (або не маячить?) проблема другого президентського терміну.
Що привнесе своїм уже четвертим входженням у владу (у його біографії робота першим заступником і міністром палива й енергетики, віце-прем’єр-міністром) цей високоосвічений (як показала зустріч Віталія Гайдука зі студентами Острозької академії, йому, технарю за освітою, не чужі й гуманітарні проблеми — див. «День» від 6.10.2006 р., «Два «зубри» політики й бізнесу очима студентів Острозької академії) і удачливий бізнесмен, який має лише один недолік — несприйняття особистого піару як засобу досягнення політичних цілей? І чому він погодився прийняти цю не дуже самостійну за своїм статусом посаду після того, як Президент усього лише півтора року тому, під час газової кризи, дивним чином не підтримав його вже практично узгоджену кандидатуру на посаду енергетичного віце-прем’єра? Відповіді на обидва ці запитання лежать в одній площині: Гайдук не звик кричати по всіх кутках про свій патріотизм, хоча йому це поняття притаманне. Особливо в нинішній ситуації, коли країна виявилася розколотою на всіх рівнях і у всіх ешелонах влади, й цей розкол, на жаль, має тенденцію до поглиблення. Гайдук же має авторитет як на сході, так і на заході, йому довіряє й великий, і малий бізнес, за ним не стоїть жодна політична сила.
Чим він займатиметься в РНБО? Незважаючи на вищесказане, думається, Гайдук по можливості сторонитиметься політичних дискусій, хоча всією своєю непублічною діяльністю працюватиме на консолідацію країни. І, знову таки, від нього менше за все доводиться чекати гучних заяв і обіцянок. Зважаючи на аналіз попередніх вчинків, можна передбачити, що Гайдук прагнутиме досягнути поставлених перед ним цілей, працюючи в основному на економічному полі, вибудовуючи відносини з урядом і реанімуючи взаєморозуміння з північним сусідом. Перша його борозна проляже, схоже, в галузі палива й енергетики. Що найбільше зараз турбує країну й загрожує її безпеці? Гайдук потрібен тут як певна противага міністру енергетики Юрію Бойку, який, схоже, має не лише власну думку, але й власну лінію в розв’язанні енергетичних проблем. Зокрема, можна передбачити, що Гайдук поверне з РНБО проблему нафтопроводу Одеса — Броди, якій свого часу дав хороший поштовх один з його попередників Євген Марчук. «Від Гайдука цілком можливо чекати конкретних рішень щодо диверсифікації нашої залежності від Росії й можливої переорієнтації на середньоазіатські джерела газу й нафти», — вважає політолог Володимир Малинкович.
Друга й не менш складна для секретаря РНБО й потрібна державі справа — однакові правила гри. Адже не можна жити в країні, де в одних головах увесь час визрівають загарбницькі схеми, хоча їх до цього ніхто не заохочує, тоді як в інших постійно гніздиться страх, який їм, по суті, нікому навівати. Завдяки цьому рейдерські конфлікти виникають ніби самі по собі. Жорсткий і майстерний переговорник, Гайдук оголосить законодавчу й адміністративну війну рейдерству, яке все більше стає серйозним чинником бізнес-середовища й бізнес-клімату. «Гайдук уміє вичікувати, він намагався демонструвати нейтралітет протягом тривалого часу, — сказав «Дню» політолог Кость Бондаренко. — У нинішній ситуації, коли об’єднані сили «дніпропетровських» почали воювати з частиною донецької команди, «Індустріальний союз Донбасу» опинився в ролі держателя «золотої акції». Вони зробили менше за все дурниць і помилок, і сьогодні збирають плоди».
По суті друга особа в другій за економічною потужністю українській корпорації — «Індустріальному союзі Донбасу», яку Президент, можливо, спробує використати як певний компенсатор при втраті впливу в «Нашій Україні», Гайдук з приходом в РНБО отримає хороші можливості й для поліпшення взаєморозуміння по лінії влада — бізнес і для зменшення тіньового сектору економіки, про що останнім часом, схоже, просто забули.
У будь-якому випадку, Віталій Гайдук — це та рідкісна людина, яка зможе на цьому етапі задовольнити й владу, й опозицію. «Гайдук — це досвідчена людина, фахівець, який показав себе на різних посадах. Він — людина зважена», — зазначив учора прем’єр-міністр Віктор Янукович. У свою чергу БЮТівець Андрій Шкіль переконаний, що «Президент України хоче зіграти розумну гру: використати «Індустріальний союз Донбасу» в боротьбі проти «донецьких» Януковича та Ахметова».
Проте дуже сильно помилиться той, хто вважатиме його дуже білим і пухнастим. У нього дуже швидко виростають принципові голки. Пригадаймо, як залишав Гайдук свої попередні державні посади. Його гнучкість мала завжди розумну межу.
ДОВІДКА
Віталій Гайдук народився в Донецькій області у 1957 роцi. 1980 року закінчив Донецький політехнічний інститут за спеціальністю «інженер-економіст».
У 2000 — 2001 роках обіймав посаду першого заступника міністра палива й енергетики України; пізніше — міністр палива й енергетики.
З 26 листопада 2002 року до 5 грудня 2003 року — віце-прем’єр-міністр. Кандидат економічних наук.
На сьогодні Віталій Гайдук є президентом консорціуму «Індустріальна група» й головою наглядової ради ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського».
