Близько 80 підприємств та організацій Львівщини, представники Запорізької, Тернопільської та Харківської областей, фірми з Польщі та Німеччини представили свої проекти на цьогорічному VI міжнародному ярмарку інвестицій та нерухомості, який відбувся у Львові. Не дуже гомінкий, він не запропонував величезну кількість проектів, однак 15 з них можна сміливо вважати стратегічними, а інші (усього — 265, причому 190 — нові) також можна назвати перспективними. Якщо раніше до уваги інвесторів пропонувалося все, що хоч трошки нагадувало проекти, причому часом зовсім дріб'язкові, то тепер це — цілком реальні, обраховані і серйозні пропозиції. А особливістю ярмарку стала його орієнтація на проекти, що сприяють комплексному розвиткові територій. Це, зокрема, проект реконструкції аеропорту «Львів», що дозволяє створити комплексну інфраструктуру з обслуговування транспортного потоку, проект будівництва автомагістралі першого класу «Львів — Броди». Серед великих проектів також — побудова спільно з Чеською компанією LTP Invest s.i.o. промислового парку «Черлени» в Городоцькому районі. Для цього інвестор планує залучити 50 млн. євро та створити 10—14 сучасних високотехнологічних виробництв. Розрахунок такий: кожен гектар земельної ділянки, виділений для цього комплексу, забезпечить 50 нових робочих місць.
Чимало проектів стосуються паливно-енергетичного комплексу: реконструкція ВАТ «НПКГаличина», побудова ряду підприємств з виробництва біопалива, проект з розширення виробництва енергії та раціонального використання енергоресурсів на Добротвірській ТЕС-2, будівництво міні електростанції на базі Сокальського водосховища, що на річці Буг. Інвесторів запрошують звернути увагу й на розвиток туристично-рекреаційного потенціалу регіону, його агропромислового комплексу, на проекти створення житлової та комерційної нерухомості.
На цьому інвестиційному форумі, на жаль, не було вищих посадових осіб держави, однак тут усе ж вдалося створити атмосферу спілкування з потенційними інвесторами, такий собі Карпатський Давос. Адже запрошено було 3000 гостей, серед яких — представники торгових місій акредитованих в Україні держав, міжнародних програм, інвестиційних фондів та компаній, девелоперських фірм. Не оминули Львів також лідери вітчизняного бізнесу. Крім ярмарку, в ці дні пройшли VI Міжнародний економічний форум «Співробітництво регіонів задля економічного розвитку», відкритий земельний аукціон і численні презентації.
Без сумніву, завдяки проведенню з року в рік інвестиційних ярмарків (які, до речі не відразу ж дають віддачу) іноземні інвестиції за 6 місяців цього року виросли на Львівщині на 250% порівняно з минулим роком. Найкращим результатом минулорічного форуму стало будівництво на горі Тростян великого гірсько-лижного курорту. Для цього вже є $70 мільйонів, відпрацьовані всі проекти і почалася їх реалізація.
…Високопосадовці від Євросоюзу, яких у Львові цими днями було чимало, відмічали усі ці позитивні зміни. Про це говорили Клаус Кліпп — голова Асоціації європейських регіонів та Данута Хюбнер — комісар ЄС з питань регіональної політики. І тому економічний форум та інвестиційний ярмарок, не дивлячись на те, що організатори намагалися акцентувати увагу на інноваційних технологіях та на залученні коштів із зовнішніх та внутрішніх джерел в економіку області, набув також і іншого, зрештою цілком природного для Львівщини, акценту, — євроінтеграційного.
«Мені важко оцінити ефективність ярмарку, це буде видно з часом, однак те, що наша діяльність спрямована в цілком практичне русло, зрозуміло всім, — сказав губернатор Львівщини Петро Олійник, спілкуючись із журналістами. — Сьогодні ми концентруємось на транскордонному співробітництві, бо коли говоримо про європейську інтеграцію, однак нічого для цього не робимо, все залишається лише побажаннями. Тому скажу відверто, що маю претензії до уряду в частині побудови інфраструктури митних переходів. ( Зрозуміло, що їхня мала чисельність стоїть на заваді інвестиціям і не тільки). Я хочу подякувати маршалкам Малопольського, Люблінського воєводств, які протягом останніх півтора року буквально каторжно працювали над синхронізацією митних переходів. Адже згідно з нашими угодами митний перехід Будоміж — Грушів будує польська сторона, завдання України — збудувати комунікації, дороги тощо. Митний перехід Довгобичів — Угринів теж будує Польща. А Нижанковичі — Мільховіце повинна будувати Україна. Зараз іде остаточне погодження завдань. Ми плануємо на початку жовтня зібрати у Львові представників міністерства закордонних справ, держмиткому, держкордону, міністерства транспорту, які повинні узгодити абсолютно всі роботи на 2007— 2008 рік, причому не на словах, а передбачити усі кошти фінансування у держбюджеті».
Єврокомісар Данута Хюбнер у Львів з офіційним візитом прибула вперше. Та це не завадило львів'янам прискіпливо допитувалися у неї — як задіяти найбільшого інвестора — Євросоюз? Як і на які саме кошти може розраховувати регіон, що впритул підходить кордонами до Євросоюзу?
«З приємністю можу сказати, що Євросоюз і Польща (оскільки я є полькою) дуже хочуть співпрацювати з Україною в рамках регіонального розвитку, — розповідала єврокомісар. — Ваш інвестиційний ярмарок, який вдалося оглянути, говорить про високий інвестиційний потенціал, який існує в регіоні. Нам би хотілося, щоб гроші, які виділяє Євросоюз (суми призначені на термін 2007—2013 роки), прискорили розвиток регіонів України. Саме на цей період будуть продовжені програми, які існують між регіонами Євросоюзу та українськими регіонами. Річ також у тім, щоб не тільки користалися коштами, а й переймали досвід, який існує в європейських регіонах, більше того — розширили цей досвід.
Що стосується проблем регіональної політики, то для цього потрібно використати усі інструменти, які пропонує Євросоюз на сьогоднішній день. А ЄС на період 2007—2013 років надає Україні можливість брати участь у чотирьох програмах, в яких будуть задіяні Словаччина, Угорщина, Польща і Румунія. Власне, Україна зможе взяти участь в реалізації програми «Чорне море», транснаціональних програмах «Європа південно-східна і центрально-східна». Кошторис програм складає 290 мільйонів доларів. Визначився і новий фінансовий інструмент партнерських стосунків — ми значно спростили його, скасували чимало обмежень, і це відкриває перед Україною нові перспективи.
Одну третину європейського бюджету складає саме регіональна політика. Погодьтеся, це серйозні кошти. За новими правилами 10 відсотків грошей, які спрямовуються на європейську інтеграцію, польська сторона має право фінансувати в проекти, що здійснюються в Україні, скеровувати у спільних проектах на українську сторону.
Ми розуміємо, що в Україні ще існує багато проблем, і ми хотіли б надавати якомога більше підтримки як державній владі, так і органам місцевого самоврядування у творенні ефективної регіональної політики. Впевнені, що без розвитку регіонів розвиток України в цілому є неможливим. Минулого тижня Єврокомісія ухвалила документи, негоціаційні рекомендації, які дозволять ліпше порозумітися Україні та Євросоюзу. Після того, як Україна увійде в СОТ, ми хотіли б створити зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Адже наше завдання — робити тіснішими стосунки з Україною і сприяти Україні в дорозі до Євросоюзу».
